Дослідник запорозького козацтва

                                             Віртуальна інформаційна сторінка  

    Його ще за життя називали "характерником" та "Нестором Запорожжя".  6 листопада – 165 років від дня народження Дмитра Яворницького. Вченому вдалося змінити погляди цілого покоління українців на власну історію і повернути героїчні сторінки козацтва в пам`ять народу. Етнограф, письменник і знавець історії Запорізького козацтва, археолог, фольклорист, академік Дмитро Яворницький, відкрив світові багато цікавинок з життя запорізьких воїнів. Багато років він досліджував таємничі місця запорізької Хортиці, розкопав понад 1000 курганів.

   Народився Д.Яворницький 6 листопада 1855 року в с. Сонцівка на Слобожанщині в родині дяка Івана Якимовича та селянки Ганни Матвіївни. Родина була бідна, хоча коріння мала шляхетне. З твору Миколи Гоголя "Тарас Бульба", прочитаного батьком, 6-річний Дмитро вперше почув про козаків, "став жити і марити ними".

    Початкову освіту він отримав вдома. А з дванадцяти років став навчатися у повітовому училищі в Харкові. Саме там стався цікавий випадок з його прізвищем: замість "Яворницький" його записали "Еварницький", хоча вчений пізніше написав, що "Дід і батько мій писались Яворницький, а у школі якийсь дурінь причепив букву "Е". Відтоді майже п’ятдесят років вчений підписувався неправильним прізвищем і остаточно змінив його тільки після 1918 р. Частина визначних творів ученого підписана спотвореним прізвищем "Еварницький".

Успішно закінчивши училище, за наполяганням батьків Дмитро Яворницький поступив до Харківського духовного училища. Але зрозумів, що це не його покликання, бо його продовжувала вабити історія. У 1877 р., не довчившись рік у семінарії, він поступив до Харківського університету на історико-філологічний факультет. Одразу визначився з темою дослідження: "Історія козацтва", почав збирати матеріали. Але обрана Дмитром Яворницьким тема була на той час майже заборонена. Спочатку його попередили в університеті: "Ваші запорожці нам не потрібні. Пишіть про Фінляндію", а потім, коли він відмовився змінити тему, звільнили, звинувативши у політичній неблагонадійності, сепаратизмі та українофільстві. Молодий вчений це важко переживав, захворів на запалення мозку і, не маючи і 30-ти років, сильно посивів. Друзі радили залишити Харків і Україну. Це, хоча і з важкою душею і сумнівами, Яворницький і зробив, переїхавши до тодішньої столиці. Незважаючи на складність життя в Петербурзі (працював у декількох приватних навчальних закладах, давав уроки, співав у капелі),  продовжував вивчати Запорожжя і швидко став відомим як єдиний на той час історик запорозького козацтва.