На острові пригод Ярослава Стельмаха

                                                          Бібліознайомство 

  Бібліотека-філіал №13 для дітей пропонує ознайомитись з життєвим та творчим шляхом українського письменника, драматурга, перекладача Ярослава Стельмаха.

 Ярослав Михайлович Стельмах народився 30 листопада 1949 р. в Києві в родині відомого українського письменника Михайла Стельмаха. Ріс дитиною обдарованою, з різнобічними інтересами. З дитинства захоплювався спортом, музикою, іноземними мовами. Займався плаванням, потім гімнастикою, а з боксу і боротьби здобув навіть спортивні розряди. Після закінчення середньої школи вчився в Київському інституті іноземних мов, потім в аспірантурі, займався перекладацькою діяльністю. На час закінчення інституту Ярослав Стельмах мав уже декілька друкованих перекладів з англійської мови.

    Незважаючи на відчутні успіхи в галузі художнього перекладу, несподівано навіть для самого себе Ярослав Стельмах почав писати твори для дітей. У 1975 році вийшла його перша книжка – збірка оповідань "Манок". Потім були повісті "Химера лісового звіра", "Якось у чужому лісі", "Найкращий намет" та інші.

 Ярослав Стельмах відомий у літературі і як драматург. Уже перші його п’єси мали неабиякий успіх: у п’ятнадцяти театрах одночасно йшла п’єса "Привіт, синичко!", чималу аудиторію глядачів збирала "Шкільна драма".

Ярослав Стельмах створює "Митькозавр із Юрківки", "Вікентій Прерозумний", які свідчать про знання автором дитячої психології, його вміння розкрити внутрішній світ дитини.

 Широкої популярності набули також п’єси Я. Стельмаха "Гра на клавесині", "Провінціалки" та інші. За два з половиною десятиліття більше 20 п’єс Ярослава Стельмаха було поставлено театральними трупами.

Понад 30 років він працював в драматургії, написав 25 п’єс і зробив майже 50 перекладів драматичних творів. Відбулося більше 100 вистав за його творами, які зіграні 2, 5 тисячі разів, і їх подивилося понад мільйон глядачів.

Драматургічна діяльність Я. Стельмаха була високо оцінена. У 1996 році йому була присуджена премія ім. І. Котляревського, 1999 року він названий кращим драматургом року і, на кінець, за книжку повістей і оповідань для дітей "Голодний, злий і дуже небезпечний" у 2001 році він став лауреатом найвищої літературної премії, якої удостоюються дитячі письменники України – премії ім. Лесі Українки.

   Того ж року 4 серпня життя талановитого драматурга назавжди обірвалося, але популярність його творів залишається й сьогодні.