Публікації

Показано дописи з липень, 2022

Тарасова згадка про рідний край

Зображення
  Інформаційна хвилинка Багато в Україні особливих дерев з незвичайними історіями. Однак є серед них найулюбленіші, найбільш значущі та дорогі. Верба — одне з найпоширеніших дерев в Україні, про вербу існує безліч повір'їв, легенд, приказок, різних оповідок. Такою є і Тарасова верба, нащадок тієї, що колись, на далекому півострові Мангишлак, у засланні посадив Шевченко. Ця історія сталася у 1850 році, коли Тарас Шевченко відбував покарання у Казахстані.   Новопетровська фортеця на півострові Мангишлак була заснована в 1846 році. А в 1939-му місто змінило назву на Форт-Шевченко, на честь Кобзаря, який протягом семи років перебував тут у засланні. Місто розташоване на сході Каспійського моря, у найсуворішому за природними умовами закутку Східної Азії. Навколо — лиш небо, море та кам’янистий степ. Під час зупинки у місті Гур’єві поет знайшов маленьку вербову гілочку. І мабуть, так його серце затужило за Україною, що не зміг розлучитися з нею, забрав з собою. А після прибуття

Оселя книг, любові і добра

Зображення
  Цього року, в складний для України час, працівники бібліотеки – філіалу № 13 для дітей, намагаються створити затишні умови для відпочинку в нашій бібліотеці. Бібліотеку відвідують користувачі з різних куточків країни. Для них в читальній залі є ігрова зона з цікавими іграми, пазлами та головоломками.  На початку літніх канікул відкрилася зона «Літературні джунглі», де можна почитати цікаві журнали та книги, погратися та зробити на пам’ять селфі. Наші читачі не тільки користуються бібліотечними книжками, а й дарують свої  книги. «В бібліотеці цікаво, приходимо з задоволенням» - так пишуть в альбомі для відгуків наші читачі.   

Дарує літо нам здоров’я

Зображення
  Найкраща пора року для оздоровлення – літо. Саме влітку такі природні фактори, як сонце, повітря та вода найефективніше впливають на організм та зміцнюють здоров’я. Використання загартовування було відомо людині ще в стародавні часи.   Перші відомості дійшли до нас з індійського епосу Рігведа (1500 р. до н.е.). У III столітті до н.е. в китайському каноні медицини «Ней-цзин» розрізняли 6 зовнішніх (холод, спеку, вітер, вогкість, сухість, вогонь) і 7 внутрішніх (радість, гнів, страх, горе, туга, любов, бажання) причин хвороби. Надалі про користь загартовування говорив відомий лікар Гіппократ (давньогрецький лікар, реформатор античної медицини). На його думку, особливою цілющою силою володіють холодові загартовуючі процедури, а ті, хто тримає тіло в теплі, набувають зніженість м'язів, слабкість нервів, непритомність і кровотечу.  У творі Гіппократа «Про повітря, води і місцевостях» наводиться ідея про вплив географічних умов і клімату на особливості організму, властивості х

Літній дощ – справжнє свято для природи

Зображення
  Народознавча сторінка Всім, хто зростав на теренах живої природи, відомі такі картини: нестерпна літня спека, все довкола, немов в якомусь летаргійному сні, - посхиляла свої голівки городина, в сумній зажурі стоять садки, позамовкали пташині голоси, і тільки сонце нестерпно пече землю. Раптом нізвідки з’являється густа чорна хмара, гуркотить розкотистий грім, і на спраглу землю, мовби з відра, ллється рясна й тепла злива. Але мудро в народі кажуть: з великої хмари та малий дощ буває, - за хвилину-другу від хмари й слід пропав.    Працівники бібліотеки-філіалу №13 пропонують народознавчу сторінку про такий жаданий літній дощ. Витоки культу води сягають сивої давнини. Небесна вода, що спадала на землю краплинами дощу, вважалася святою. Бездощів ’ я, як правило, призводило до тяжких наслідків. Старші люди оповідали, що траплялися такі роки, коли повністю висихали трава й посіви, міліли колодязі й річки, гинули дерева, тріскалась земля. За таких випадків селяни намагались віднайти перш

Таємниця української криниці

Зображення
  Інформаційна сторінка Стара криниця      Стоїть стара криниця, похилилась... Блищить сльозами в глибині вода. Між споришами стежка загубилась, І постаріла вишня молода... ...Не так давно - усе було весняно! Летіли білі пелюстки, мов сніг. Криниця завжди прокидалась рано, Стелила стежку полотном - до ніг. Дзвеніли відра, хлюпала водиця, Коромисло гойдалось на плечі! Зі сходом сонця кожна молодиця Смачний обід варила у печі. Сміялись діти, птахи щебетали, І промінь сонця - зайчиком в воді! І втоми ми тоді не відчували, Були душею й серцем молоді! Чоловіки клепали сапи, коси, Аж у криницю падала луна! Вона ж збирала кришталеві роси, Й пишалась, що така вона - одна!   - Беріть! черпайте - срібло і здоров"я! Моя вода - холодна і смачна! - Вона життя давала всім - з любов"ю! Тепер мовчить - забута і сумна... ...Стоїть стара криниця, похилилась, Кругом - життя, та все якесь - чуже... Вона чекати дива вже втомилась, Але наді