«Я був, є і помру українцем»
Свято Дня української писемності та мови ставить за мету відзначати найкращих сіячів українського слова, пропагувати та утверджувати українську мову, долучати дітей та молодь до української книжки. Напередодні цих свят, бібліотекарі бібліотеки-філіалу №13 хочуть нагадати про Петра Дмитровича Яцика, бізнесмена з Канади, українця по крові й духу, мецената і філантропа, який започаткував Міжнародний конкурс з української мови, що проводиться кожного року. Хто ж він, цей український патріот? Як опинився на Американському континенті? Що спонукало його витрачати власні кошти на те, аби весь світ більше знав про Україну?
Народився Петро Яцик у багатодітній селянській родині 7 липня 1921 року в селі Верхнє Синьовидне на Львівщині. В 13 років, залишившись без батька, допомагав матері ставити на ноги сімох молодших в сім’ї. Під час війни співпрацював з УПА. Післявоєнні події в Україні змусили хлопця в 1946 році залишити батьківщину. Спершу працював у господаря-рільника в Німеччині, згодом переїхав до Канади. Не маючи ні рідні, ні грошей, ні житла, 27-річний юнак намагається знайти себе в бізнесі. Йому доводилось мити посуд в ресторані, працювати на залізниці, в молочарні. З часом, зібравши деякий капітал, заснував будівельну фірму, яка стала кращою в Канаді. Далеко не відразу працелюбний українець розбагатів, він зазнав і банкрутства, втрачав партнерів, але ніколи не прагнув когось ошукати чи скривдити. Вчився на своїх помилках і намагався працювати чесно, сам себе зробивши мільйонером. З перших років незалежності України він розкривав світові очі на його Батьківщину. У далекому заокеанському світі Петро Яцик зберіг любов до рідної мови, хоча досконало знав англійську, польську, німецьку, іспанську, французьку. Він любив Україну всім своїм серцем. Пішов з життя Петро Яцик 1 листопада 2001 року.
Ім’я Петра Яцика зараз відоме і в Канаді, і в Україні, не лише як бізнесмена, а й як громадського діяча. Він був засновником Міжнародного благодійного фонду «Ліга українських меценатів», його почесним президентом. Серед найголовніших проєктів, профінансованих Яциком: Український науковий інститут Гарвардського університету, Енциклопедія українознавства, Канадський інститут українських студій та Міжнародний конкурс знавців української мови. Коштом мецената видано чимало наукових монографій з історії України (зокрема переклад Історії України-Руси Грушевського англійською мовою), економіки, політології, медицини, етнографії. Сума його пожертв на українські інституції в західному світі перевищує 16 млн. доларів.
Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс, який має на меті утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді, виховання поваги до культури й традицій українського народу. За ухвалою Ліги українських меценатів, конкурсу надано ім'я Петра Яцика, а його дочка Люба стала почесним головою конкурсу. 9 листопада 1999 року стартував перший конкурс, який тепер проводиться щорічно з 9 листопада до 20 травня. За останні роки кількість учасників конкурсу сягала 5 млн. людей з-понад 20 країн світу. Переможцям Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, які продовжують подальшу освіту в закладах освіти України, призначаються щомісячні іменні стипендії Президента України. Одним із натхненників конкурсу є голова Координаційної ради Михайло Слабошпицький. Він також написав біографію Петра Яцика «Українець, який відмовився бути бідним», котру неодноразово перевидавали в Україні.
Цього року 9 листопада в Києві, у військовому ліцеї імені Івана Богуна, стартує вже ХХІ Міжнародний конкурс з української мови ім. П.Яцика. Отож закликаємо всіх охочих, знавців української мови, до участі в конкурсі та бажаємо перемоги!
Коментарі
Дописати коментар