20 липня - Міжнародний день торта
Ініціатором цього солодкого і демократичного свята став "Міланський
Клуб" Королівства Любові (міжнародний некомерційний проект, що реалізує
глобальні культурні, гуманітарні та миротворчі ініціативи) - міжнародне
некомерційне співтовариство музикантів, кулінарів та інших захоплених творчих
людей. І саме цей творчий союз у 2009 році започаткував традицію створення спільних музичних тортиків, ініціатива яка
потім була підтримана і іншими країнами. Вперше на міжнародному рівні День
торта був проведений у 2011 році. У цей день був випечений перший у світі
колективний «багатонаціональний» миротворчий торт – в його приготуванні взяли
участь багато людей з цих країн, які надсилали фотографії спечених ними тортів
на сайт свята. Потім параметри всіх тортів були підсумовані, і межі першого у
світі колективного миротворчого торта охопили Європу, Азію, Америку й на
Близький Схід. Міжнародний день торта - свято молоде, але вже досить популярне.
Проводиться він з метою поширення ідей миру і дружби на планеті через
культуру. Щорічно зростає кількість
країн, які беруть участь у цій солодкій традиції.
Пропонуємо вам прочитати уривок з казки Джанні Родарі
«Торт у небі»:
***
—
Добрий день, синьйоро, - сказала вихована Лукреція. - Хочете покуштувати торта?
—
Їж, мамо! — припрошувала й Ріта. —
Клянуся тобі, що він не отруєний! Чи я коли говорила тобі неправду?
Синьйора
Чечілія, трохи повагавшись, понюхала шматок торта, що їй запропонували. Вона
була хороша господиня і добре зналася на солодощах. Запах і зовнішній вигляд
страви їй припали до вподоби, а скуштувавши, вона схвалила й смак:
—
Ой, це ж просто чудо! Хто його зробив?
І
синьйора Чечілія теж накинулася на торт. Це ж саме робили тепер тисячі інших
матерів. Вони їли торт під оплески дітей, що вже давно забули про потиличники.
—
А Паоло? Де наш Паоло? — спитала раптом синьйора Чечілія.
Ось
і Паоло.
На
цьому бенкеті він, певно, був єдиним гостем, що нічого не їв.
Він
давно вже наївся і тепер, щасливий, ходив по торту, допомагаючи професорові
Дзеті.
—
Мамо!
—
Паоло, радосте моя!
—
Познайомся, це професор, який зробив торт!
—
Смачного вам, синьйоро!
—
Чудовий торт, професоре, справді чудовий! Пречудесний! Вітаю вас!
Професор
Дзета вже й сам став думати, що його торт все-таки вийшов на славу. Професор
дивився на тисячі дітей та матерів, які радісно полуднували незвичайним тортом,
і на очах йому виступили сльози.
Жоден
найуспішніший дослід не приніс йому стільки щастя, стільки втіхи, як цей
невдалий експеримент із атомним грибом. Напевно, й справді буває так, що іноді
вчаться на помилках.
Поволі
вечоріло. Уже один по одному вирушали назад, до міста, окремі гурти дітей та
жінок. Майже всі несли з собою великі шматки торта; жінки подумали про
чоловіків, діти — про бабусь і дідусів, про своїх собак та котів, навіть про
канарок.
Тепер
торт уже зовсім утратив свою початкову форму. Тут і там лишилися тільки окремі
шматки: острівці шоколаду, гірки марципана, озерця лікеру…
—
Беріть, беріть усе! — припрошував професор Дзета. — Забирайте з собою, не
засмучуйте мене, прошу вас!
А
в цей час на горб уже сходили солдати, пожежники та поліцейські.
Йдучи
додому, жінки пригостили їх тортом, і тепер вони самі вже поспішали нагору —
покуштувати "космічних" солодощів.
—
Вперед, братці! — кричав професор Дзета. — Попереду торт! Його ще лишилося
кілька центнерів. Вперед, синьйоре генерал! Прошу, сідайте до столу. Я вам усе
потім поясню, а зараз подумайте про вашу дружину та діточок!
Але
ця порада була зайва: генералові дружина й діти були давно вже тут, на місці
бою. Уявляєте, яка радісна була зустріч із чоловіком і батьком.
Одне
слово, торта вистачило на всіх, крім професора Россі та професора Теренціо, які
перебували в лікарні й лікувалися там від страху.
Чималий
шмат припав і синьйорові Мелетті, коли синьйора Чечілія, Ріта й Паоло прийшли
до школи, щоб визволити його.
Лишився
шматок і для мене — тому що я прийшов останній, а ще тому, що мені треба було
усіх розпитати, щоб згодом розповісти вам по порядку все, що трапилося того дня
в Трулло.
А
торта ще багато зосталося на горбі Монте Кукко. Торта вистачить на всіх, якщо
одного чудового дня люди змовляться і почнуть замість атомних бомб робити
прекрасні торти!
Джерела:
Коментарі
Дописати коментар