четвер, 16 липня 2020 р.

Родом із Полтавщини


          Бібліознайомство
Василь Барка (cправжнє ім’я – Василь Костянтинович Очерет) – талановитий письменник і поет, представник української діаспори у Сполучених Штатах Америки – народився 16 липня 1908 року в селі Солониця Лубенського району на Полтавщині. Сім’я Василя Барки жила небагато, постійно бідувала.

З 1917 р. письменник навчався в Лубенському духовному училищі, яке згодом було перетворено в трудову школу. Улюблений предмет Василя Барки – література. Хлопець захоплювався творчістю Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка, Ф. Достоєвського, М. Коцюбинського, В. Стефаника. 
У 1927 р. Василь Барка закінчив Лубенський Педагогічний технікум, працював учителем фізики і математики. У 1928 р. Василь Барка виїздить на Північний Кавказ до м. Краснодар. Там письменник вступає до місцевого педагогічного інституту на філологічний факультет. Згодом у 1930 р. в м. Харкові Василь Барка видає книгу поезій «Шляхи». Друга книжка Василя Барки «Цехи» виходить 1932 р. у Харкові, вона «ідеологічно правильна», цілком на «виробничі сюжети». Вірші цієї збірки створювалися під враженням спостережень на заводі «Красноліт», де письменник був у «творчому відрядженні». В цей час Василь Барка одружується з дівчиною-адигейкою. Писати на замовлення поет облишив, тому обирає «добровільне поетичне мовчання», але продовжує творити «для себе».
Але, на жаль, всі ці твори загинули під час війни. Василь Барка вступає в аспірантуру на українське відділення, та через постійний тиск він змушений був перевестися до відділу історії середньовічних західноєвропейських літератур Московського педінституту.

У 1940 р. Василь Барка успішно захистив дисертацію у Москві. Потім читав лекції з історії західноєвропейської літератури на філологічному факультеті Ростовського університету.

У 1941 р. поет добровольцем іде у «народне ополчення». У 1943 р. була оголошена мобілізація всіх чоловіків на роботи в Німеччину. Війна назавжди розлучає Василя Барку з сім’єю.  У Берліні Василеві Барці вдалось вирватися з табору. Пізніше працював коректором у видавництві «Голос».

Після розгрому Берліна у 1945 р., разом з іншими вигнанцями-втікачами письменник здійснив 1000-кілометровий перехід до Авсбурга в табір «Ділі» (табір для переміщених осіб). 
Ночував у ящику, терпів незгоди. Там поет почав свій перший прозовий роман «Рай», який вийшов у Нью-Йорку в 1953 р.
У 1946 р. у Німеччині вийшла збірка віршів Василя Барки «Апостоли», у 1947 р. з’явилася збірка «Білий світ». Письменник намагався перебратися до Франції, але невдало.

У 1950 р. за офіційним дозволом Василь Барка переїхав до Америки, де працював над історією української літератури. За кордоном поет видав окремі частини під назвами «Хліборобський Орфей, або Кларнетизм», «Правда Кобзаря» (1961). Також там Василь Барка писав релігійно-філософські та літературознавчі есе, займався перекладом. Кілька років працював редактором на радіостанції «Свобода».
Поетичні збірки поета «Псалом голубиного поля»,«Океан» вийшли у 1958-1959p.
Протягом 1958-1961 рр. Василь Барка працював над романом «Жовтий князь»,
 який опублікував у 1963 р. окремою книгою в Нью-Йорку (перевиданий 1968 р.; 1981 р. Вийшов у перекладі французькою, і тільки в 1991 р. з’явився в Україні).

У 1968 р. вийшла поетична збірка «Лірник» (відповідно до естетичних традицій «нью-йоркської школи»).
Протягом 1969-1988 рр. письменник працював над романом-притчею «Спокутник і ключі землі» (про життя українців в Америці), 2 і 3 томами поезій «Океан», поетичною збіркою «Свідок сонця шестикрилий» (Нью-Йорк, 1981), драматичною поемою в двох томах «Кавказ» (Київ, 1993). Ці твори Василь Барка вважав найголовнішими у своєму художньому доробку. У 1992 р. в Україні опубліковані кілька творів Василя Барки.
Помер видатний український письменник у Глен Спей (українському поселенні неподалік від Нью-Йорка) 11 квітня 2003 року. 

Василь Барка був ще й неабияким художником. Вперше в історії України в Києві у 2017 р. було відкрито виставку «Світ очима душі: малярські роботи Василя Барки». На ній експонувалося 21 художня робота: пейзажі, виконані у техніці пастелі в 1960-х у США.


Немає коментарів:

Опублікувати коментар