28 липня – День хрещення Київської Русі-України

                                          Віртуальна інформаційна хвилинка

За переказами, саме в цей день у 988 році князь Володимир прийняв нову віру і прибув до Києва, щоб охрестити народ.

 Утвердження християнства на Русі було складним процесом і тривало багато століть,проте саме 988 рік вважають початком нової епохи давньоруської держави. Прийняття християнства поглибило культурно-просвітницькі процеси, позитивно вплинуло на розвиток духовності всього давньоруського суспільства. Київська Русь змогла наблизитися до надбань європейської культури, тим самим поглиблюючи і розвиваючи свою власну.

Князь Володимир вирішив хрестити Русь з політичних міркувань, сподіваючись цим кроком об’єднати ворогуючі землі та зміцнити власну владу. Згідно з «Повістю минулих літ», київському князю були пропозиції прийняти мусульманство, юдейську віру, католицтво, однак він обрав християнство. Згодом Володимир хрестився в Херсонесі, обравши нове  ім’я – Василь.

Після свого хрещення Володимир наказав хреститися киянам, а поганських ідолів скинути в Дніпро. Масове хрещення народу відбулося біля найвищої гори в купелі Хрещатик на схилах  Дніпра. Процес хрещення всіх земель проходив важко і довго, часто із придушенням народного опору. На Русі замість язичницьких капищ  почали активно зводити християнські храми. 

Таким чином, наприкінці Х століття Великий князь Володимир Святославович запровадив у Київській Русі-Україні християнство як релігію на державному рівні, після чого воно набуло поширення по всій території Русі. Християнство внесло позитивні зміни у світогляд людей. Якщо в основі релігійних вірувань стародавніх слов’ян був страх перед стихійними силами природи, ворожими і пануючими, то християнство плекало надію на порятунок, почуття захоплення навколишнім світом. У процесі поширення та утвердження християнство на Русі поступово втрачало візантійську форму, вбираючи в себе елементи місцевих слов’янських звичаїв, ритуалів східних слов’ян. Візантійські церковні канони поступово пристосовувалися до особливостей давньоруського етносу. Християнство зміцнило авторитет і владу князя, сприяло розбудові держави.

                  м. Київ, Володимирська гірка. Пам’ятник князю Володимиру

                                                      (споруджений у 1853 р.)