Гімн цвіту, травам і природі

                                                  Етнографічний екскурс

Одним із найстаріших та найулюбленіших літніх свят наших предків є Івана Купала,  яке припадає  на 7 липня. У народі об’єднався образ язичеського бога достатку Купали з християнським святом Різдва Святого Пророка Предтечі та Іоанна Хрестителя. За старим календарем це день літнього сонцестояння: найдовший день року, а ніч на 7 липня була найкоротшою. Саме тоді вшановували бога молодості і краси Купайла. Зараз календар змінився, і сонцестояння припадає на 22 червня.

Купальська ніч – найчарівніша ніч року. Перед нею дівчата плетуть вінки, а хлопці встановлюють на галявині купальське дерево - Купайлицю. Дівчата прикрашають Купайлицю стрічками, квітами, співають пісень:

Купала на Івана.

Купався Йван,

Доведеться й нам.

На Купала у давнину відбувалися масові молодіжні ритуальні ігрища, пов’язані з утворенням нових сімей. Це свято молоді, свято сонця, свято землі, свято води і вогню, свято ворожіння на кращу долю, свято духів давнього роду нашого. Купальське дерево – це символ дівочості. Навколо нього водять танці та хороводи. На світанку кожна дівчина забирає з собою по уквітчаній галузці з цього дерева. Існує традиція, крім Купайлиці, робити опудало із соломи – Марену. Наприкінці святкування Купайла та Марену спалюють або топлять. 

Вінкоплетення (кожна дівчина в’яже два вінки; один з квітів, а другий без). При цьому співають купальських пісень (“Заплету віночок” та ін. ), заворожуючи на щасливу подальшу долю. Квіти добирають до вінка з урахуванням народної квіткової символіки, адже вінок на Україні завжди був своєрідним жіночим оберегом. До віночка впліталися багато різних квітів Це, зокрема, ромашка, ружа, деревій, любисток, безсмертник, незабудка, калина та ін. Особливе місце належить барвінку — символові життя і безсмертя, любисткові і блавату — символам відданості. Основу Вінка Кохання становили ромашка (символ ніжності, доброти, юності) і вусики хмелю (символ гнучкості і розуму); Вінок Відданості плели з волошок і любистку; Вінок Надії в’язали з волошок і польового маку. Волошка — символ простоти і ніжності, мак вселяє надію. Особливо захищає від нечистої сили в Купальську ніч туя, часник, полин. Дівчата тікають від хлопців до води, щоб поворожити. Вони пускають в річку свої вінки, на які кріплять свічки, і дивляться, куди попливе – якщо крутитиметься на місці, значить доведеться ще рік дівувати, якщо пристане до дальнього берега – візьмуть заміж в далекі краї.

 А хлопці тим часом нижче за течією намагаються впіймати дівочі вінки – хто зловить вінок коханої, буде мати з нею щастя.

На Купала обов’язково розпалюють вогнище, через яке хлопці й дівчата перестрибують парами. Якщо під час стрибка не розірвуть рук – будуть разом щасливі.

Купальська ніч – особлива. Рослини цієї ночі можуть розмовляти між собою і навіть переходити з місця на місце. Зілля, зібране цієї ночі, має особливі властивості, його  збирають для ліків і чарів. Але головна рослина цієї ночі – папороть. Бо на ній, за повір’ям, розквітає небачена квітка, і хто зірве її – розумітиме мову звірів і рослин. Рівно опівночі вона розквітає на одну мить. Сміливі хлопці й дівчата йдуть до лісу шукати чарівну квітку, хоч знають, що її охороняють нечисті сили.

Про купальські обряди та традиції можна прочитати в книгах, які є в нашій бібліотеці: