вівторок, 30 червня 2020 р.

Липень – полудень літа

                                                   Інформаційна хвилинка
 Вважають, що назва місяця походить од дрібнолистої липи, цвітіння якої в основному збігається з початком місяця. Це дерево, особливо на Україні, оповите великою шаною. Липами обсаджували дороги, садки та обійстя, замки та храми…

Крім цвіту як лікувального засобу і джерела медозбору, дуже поціновувалася деревина липи. Практичними були діжечки, які виготовляли з осердя старих дерев. У липівках – а саме так називали ці посудини – тримали мед; продукт добре зберігався, не втрачав протягом тривалого часу своїх смакових і цілющих властивостей.

Зібраний з липового цвіту мед у народі називають «липцем». Він вважається найкращим і найціннішим продуктом. Тому цілком ймовірно, що й назва місяця пішла від «липцю» - періоду основного медозбору, який в Україні припадає на другий місяць літа. До речі, в усіх давніх джерелах ХІХ століття, зокрема і в «Словарі української мови» Б.Грінченка та «Словнику української мови» П.Білецького-Носенка, на першому місці стоїть означення «липець». Справді-бо в Україні пасічництво, починаючи ще з Київської Русі, було особливо розвиненим.

Паралельно з «липцем» вживалася назва «іюль». Її можна відшукати у творах І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка, Т.Шевченка. Вона походить від імені давньоримського державного діяча Юлія Цезаря. Саме він 46 року до н. е. запровадив так званий «юліанський» календар, котрий проіснував на території нашої країни до 1918 року.

Крім уже згаданих, були в широкому вжиткові й інші назви, переважно народні. Давні календарі подають регіональне «білень» - від пори, коли найкраще вибілювалося полотно, «грозовик» і «дощовик» - періоду активних гроз і злив.
На західноукраїнських землях широко вживалися народні назви «косень» та «сінокіс» - від пори заготівлі сіна. Річ у тому, що початок місяця збігається з масовою косовицею сіна на всій території України.