Гості країни Фантазії
Віртуальний перегляд
літератури
Прозу Галини Пагутяк називають містичною, фантастичною та химерною, а саму авторку – таємничою. Їй закидають, що вигадані світи для неї цікавіші за реальність, а пані Галина відповідає, що хоче «створювати світи, в яких можна жити не тільки мені, а й іншим. Я хочу, щоб кожен знав, що в цій похмурій буденності існує безліч дверей, які відчиняються в інші світи. І я знаходжу й показую деякі з них», – і додає: «Якщо не можеш знайти дверей, намалюй їх на стіні». Містичності образу письменниці додає історія її родоводу. Дослідження історичних джерел виявило, що авторка є нащадком прадавнього роду Басарабів, з якого походить і граф Дракула. Окрім містичності, яскравими рисами Галини Пагутяк є незалежність і самодостатність. Це проявляється не лише в її творчості, а й у любові до котів, яких у письменниці завжди чимало. «Багато книжок, багато котів – це моє Королівство. І принцеса в ньому – моя дочка Лада», – каже «котяча мама». Сьогодні бібліографія пані Галини становить понад 20 книжок, значна частина яких – дитячі, зокрема «Лялечка і Мацько», «Королівство», «Книгоноші з Королівства», «Втеча звірів, або Новий бестіарій».
Фантастика
єднає всіх людей на планеті, нагадуючи їм, що коли вони раптом зустрінуться в
космосі, то їх зблизить те, що вони земляни. Такий собі планетарний патріотизм.
Те саме стосується людей, які люблять читати фантастику, відчувають її смак, і
поважають тих, хто має уяву. Від уяви до відкриттів – один крок. Великі
винахідники й мандрівники в дитинстві
любили читати фантастику й вона вплинула на їхній вибір у житті. Ти можеш
подорожувати в майбутнє чи в минуле, літати на інші планети, вигадувати нові машини,
навіть створювати цілі світи і керувати ними – жоден інший жанр літератури не
піднімає нас так над буденністю, як фантастика. Бо фантастика – це реалізація
одного з найпотужніших інстинктів – пізнання. Серед жителів зі світу книг
фентезі для дітей знайдуться чарівні птахи та захисники лісів, вампіри й тролі,
ельфи та навіть єдинороги, що розмовляють та пасуться по райдузі. В міфах та
легендах з дитячої фентезі книги можна прочитати про незвичайні явища природи,
що демонструють властивості забороненої магії та чародійства з таємним змістом.
Книги про фантастику для дітей завжди створюють особливу атмосферу чарівного та
вражаючого світу фентезі з певними деталями устрою, зв’язками між героями та
силою магії. Дітям подобаються видання про ельфів; книги про стародавні міфи;
фантастика про таємничих чародіїв та
відьом. Всі ці видання єднаються великою любов’ю до фантазування та уяви,
вигаданих подій та місць, чарівного світу чарівних істот. Жодна дитина не
відмовиться від того, щоб потрапити до чарівного світу казок, фантастичних
легенд та магічних чаклунів. Фантастика
в Україні – реальність чи… фантастика?
Із
першими прообразами українського фентезі
Гоголя, “Конотопська відьма” Григорія Квітки-Основ’яненка. Елементи
фантастики зустрічаються навіть у Шевченка — першим твором, який відкриває
“Кобзар”, є цілком фантастична поема “Причинна”. Явна присутність фентезі в
класичній українській літературі не є дивною. Перші твори такого штибу
базувалися саме на міфології, язичницьких віруваннях. У неділю йдеш у церкву, а
на Івана-Купала завішуєш хату зеленню. Окрім міфологічних істот, у класичному
укрфентезі часто фігурують люди із надприродніми здібностями: це відьми,
мольфари, характерники. Образи неупокоєної панночки і філософа Хоми,
такого-собі могилянського Сема Вінчестера, досі є популярними в кіно та
літературі.
Найвідомішим
вітчизняним прообразом фентезі 20 ст. є “Тіні забутих предків” Михайла
Коцюбинського. Повість настільки надзвичайна та містична, що з нею пов’язують
навіть смерть письменника. Кажуть, що після подорожі в Карпати й публікації
повісті, мольфарам дуже не сподобалося, як про них написали і вони прокляли
Коцюбинського. Правда це чи вигадки, але письменник помер через два роки після
видання “Тіней”. Не без пригод також знімалася стрічка Параджанова. В
будь-якому разі, історія закоханих Івана та Марічки, оточена магією Карпат,
стала відомою на весь світ.
Український письменник Анатолій Дімаров (5 травня 1922 р. - 29 червня 2014 р.) казав: «Я б ніколи не став би педагогом, бо не люблю повчати людей. Я писав твори не для того, щоб вони втовкмачували вічні цінності, як люблять про це говорити деякі поважні метри, а щоб людина взяла мою книжку, забула про негаразди і їй трошки полегшало на душі від того, що вона прочитала. Оце моє основне завдання».
Український письменник Анатолій Дімаров (5 травня 1922 р. - 29 червня 2014 р.) казав: «Я б ніколи не став би педагогом, бо не люблю повчати людей. Я писав твори не для того, щоб вони втовкмачували вічні цінності, як люблять про це говорити деякі поважні метри, а щоб людина взяла мою книжку, забула про негаразди і їй трошки полегшало на душі від того, що вона прочитала. Оце моє основне завдання».
В
книзі «На коні й під конем» з теплим і яскравим гумором письменник зображує
головного героя повісті - пустуна і вигадника Толика. Чималого клопоту завдають
його витівки матері. Хто знає, що б вийшло з цього розбишаки, якби любов до
книжки не заполонила хлопчика й не скерувала його бурхливу уяву в певне русло.
За допомогою фантазії він мандрує далекими країнами, бореться з розбійниками,
захищає добро й перемагає зло. Книжка стане незамінним товаришем і в суворих
армійських буднях.
Уже
кілька поколінь юних читачів захоплюються пригодницькими подіями, змальованими
в повістях «Друга планета». Фантастична книга «Друга планета» відомого
українського письменника про дітей двадцять п’ятого століття. Через неймовірні,
часом екстремально небезпечні, а часом веселі пригоди й випробування школярі
потрапляють у безмежжя минулого і майбутнього, на них чекають неймовірні
випробування й несподівані небезпеки.
Анатолій
Дімаров написав кілька захоплюючих книжок для дітей : «Блакитна дитина» (
частина книги «На коні і під конем»), «Про хлопчика, який не хотів їсти», «Для
чого людині серце», «Друга планета», «Тирлик». «Три грані часу», його герої
проникають у безмір минулого і майбуття людства, Космосу, і, певна ж річ, -
людської душі. .. Письменник говорив : «…З дітьми я завжди намагаюся розмовляти
на одному з ними рівні, мовби веду бесіду зі своїми ровесниками й соратниками…
Леся
Вороніна
Коли
письменницю запитали, як і коли вона написала свою першу книгу, вона розповіла:
“Я її задумала в старшій групі дитячого садка. У нас була неймовірно сувора
вихователька. Під час тихої години я ніяк не могла заснути, а вона ходила між
рядами ліжечок і пильно приглядалася – чи ніхто не прикидається і не ворушить
повіками. Тому я придумала таку хитрість: заплющувала очі й подумки розповідала
собі якусь дуже цікаву історію. У мене в голові “крутилося кіно”: картинки
змінювали одна одну, я забувала про Ольгу Іванівну, і про те, що дуже хочеться
кудись побігти – а треба лежати і не ворушитися… А коли Ольга Іванівна нарешті
йшла зі спальні, я пошепки розповідала подружці Маринці (її ліжко стояло поруч)
свої історії, щодня нову серію про пригоди двох подружок. Дівчатка потрапляли в
неймовірні ситуації, перемагали підступних ворогів, літали в космос і навіть…
карали жорстоку виховательку. Потім у нас зорганізувався цілий таємний клуб –
мене слухали вже кілька дітей”.
У
2005 році письменниця подарувала юним читачам пригодницьку казкову книжку –
фантастичну повість “Таємниця пурпурової планети”. Всі, хто читатиме цю шалено
веселу і фантастичну повість, візьмуть участь у неймовірних і дуже небезпечних
пригодах, побувають на міжгалактичному фестивалі, потраплять на Пурпурову планету, опиняться на
острові Забудькуватого Дракона. У 2005 році Л.Воронина за книгу “Таємниця
Пурпурової планети” стала лауреатом конкурсу “Коронація слова”.
Не менш плідними для письменниці були і
наступні роки. З-під її пера з'явилися дивовижні книжки “Прибулець з Країни
Нямликів” (2007 р.),“Хлюсь та інші” (2008 р.).
Це книга веселих та фантастичних оповідань
про чудовий і незвичайний навколишній світ. Варто лише почитати ці оповідання,
уважно подивитись навколо і кумедний водяник
Хлюсь, прибульці з другої планети білі жаби, папуга-феномен і
кіт-вегетаріанець подружаться з вами. Світ стане цікавим і веселим, загадковим.
А чи бували ви на Міжгалактичному фестивалі
смугастих равликів? Радимо негайно
прочитати нову книжку Лесі Вороніної!
«Планета Смугастих Равликів», в якій
головна героїня дівчинка Оля разом зі своїм вірним котом Гарбузиком мандрує
мінливою Галактикою. Скільки чудернацьких пригод їх чекає, але чудове вміння
Олі не губитися у найнеймовірніших ситуаціях завжди їх виручає. Коли потрібно –
видує гігантську кулю із жуйки і перелетить через жахливу прірву. Коли потрібно
– зуміє визволитися з полону, прочитати складну карту-головоломку, відкрити
найвигадливіші замки. І все це тому, що ніколи не стає на бік зла. Яких тільки
пригод їй не довелось пережити, аби добро перемагало. Герої “Планети Смугастих
Равликів” чудово справилися з перевихованням піратів, драконів, пацюків та
інших істот, що не вміли розрізняти добро і зло. Якщо вам цікаво взяти участь у
таких неймовірно веселих і небезпечних пригодах – негайно читайте цю
фантастичну повість. Отож, читайте і перемагайте завжди, як Оля. Сьогодні письменниця плідно працює – майже
щороку вона дарує юним читачам все нові захоплюючі твори. Твори її активно
видають різні видавництва, транслюють по радіо, друкують у дитячих журналах.
Отож, запрошуємо вас, друзі, до чудової подорожі світом фантастичних пригод,
дивовижних мандрівок, детективних історій, світом чудових книг Лесі Ворониної.
Світ стане цікавим, веселим і загадковим. Неодмінно прочитайте ці фантастичні,
цікаві, веселі твори, друзі! Нехай світлі, чесні і добрі книги Лесі Ворониної
принесуть вам багато знань, радості і задоволення.
Прозу Галини Пагутяк називають містичною, фантастичною та химерною, а саму авторку – таємничою. Їй закидають, що вигадані світи для неї цікавіші за реальність, а пані Галина відповідає, що хоче «створювати світи, в яких можна жити не тільки мені, а й іншим. Я хочу, щоб кожен знав, що в цій похмурій буденності існує безліч дверей, які відчиняються в інші світи. І я знаходжу й показую деякі з них», – і додає: «Якщо не можеш знайти дверей, намалюй їх на стіні». Містичності образу письменниці додає історія її родоводу. Дослідження історичних джерел виявило, що авторка є нащадком прадавнього роду Басарабів, з якого походить і граф Дракула. Окрім містичності, яскравими рисами Галини Пагутяк є незалежність і самодостатність. Це проявляється не лише в її творчості, а й у любові до котів, яких у письменниці завжди чимало. «Багато книжок, багато котів – це моє Королівство. І принцеса в ньому – моя дочка Лада», – каже «котяча мама». Сьогодні бібліографія пані Галини становить понад 20 книжок, значна частина яких – дитячі, зокрема «Лялечка і Мацько», «Королівство», «Книгоноші з Королівства», «Втеча звірів, або Новий бестіарій».
Чому звірі покидають людей і відпливають на
чарівному кораблі? Адже наша Земля така велика... Одна з найталановитіших сучасних
українських письменниць Галина Пагутяк намагається зупинити їх у казковій
пригодницькій повісті. Цю книгу можуть читати і дорослі, і діти. Можна
спробувати її прочитати також звірятам.
Книга
«Лялечка і Мацько» про зворушливу дружбу хлопчика на прізвисько Лялечка і
лиса-художника Мацька зоставить байдужою хіба геть черству людину. Це ж бо
історія зародження справжніх, щонайсвітліших людських почуттів, і вона
стократно цікавіша ще й тому, що оповів її справжній майстер слова – знаменита
письменниця Галина Пагутяк.
Дитяче фентезі та фантастика
крокують, затьмарюючи інші жанри. Це книги, які підкорюють серця сучасних
читачів від молодшого шкільного віку до підлітків.
Коментарі
Дописати коментар