Валентин Бичко – щедрий друг дітвори

                                                            Бібліознайомство
     Валенти́н Васи́льович Бичко́  — український поет, драматург, автор творів для дітей. Народився 17 червня 1912 року в Харкові, однак дитинство його пройшло на Чернігівщині (тоді – Полтавська губернія). Хлопчик змалку пізнав смак тяжкої селянської праці. Він рано навчився тримати плуг, косити траву, користуватися ціпом. Пізніше автор розповість про свої дитячі враження і мрії в автобіографічній повісті "Благословлялося на світ" (1969).

Спочатку Валентин навчався у Прилуках, що за сім кілометрів від села. Пішов зразу в четвертий клас. Захоплювався гуманітарними предметами – мовою, літературою, історією, хоча не відставав і в інших. Свій перший допис надрукував у газеті "Правда Прилуччини" (тоді йому було лише 12 років).

Потім продовжив навчання в Харкові (після повернення батьків у це місто), у 18-й трудовій школі.

Знаковим для поета став 1925 рік: саме тоді почала виходити перша газета для дітей українською мовою "На зміну" (згодом "Зірка"), і вже у другому номері газети було вміщено його вірш.

Валентин Бичко ввійшов у літературу в середині 30-х років XX століття разом з Андрієм Малишком, Іваном Неходою, Миколою Нагнибідою та іншими поетами, а своїм наставником вважав Павла Тичину.

Здобувши вищу освіту в Харкові (Валентин Васильович у 1932 році закінчив Харківський інститут народної освіти й отримав диплом учителя української мови та літератури), працював на педагогічній ниві; був редактором газети "Зірка", головним редактором видавництва "Молодь", редактором журналу "Піонерія".

Перша книжка для дітей "Матері на заводах" вийшла в 1932 році, а за нею – "Першотравневий гість" (1935), "Веселі школярі" (1941), "Веселка" (1946), "Літа піонерські" (1954), "Вогнище" (1969), "П'ять казок" (1970) та інші.

 

 

  

 За повість "Благословлялося на світ" та збірку поезій "Сімейний альбом" В. Бичко був удостоєний літературної премії імені Лесі Українки (1977).

Також автор літературознавчого нарису «Наталя Забіла» (1963). Писав тексти пісень, лібретто опер: (у співавторстві) опер «Загибель ескадри» (1967), «Мамаї» В. Губаренка (1970), «Перекоп» Ю. Мейтуса, М. Тіца і В. Рибальченко (1939).

1982 у Києві вийшов двотомник творів Бичка.

Помер письменник 31 жовтня 1994 р.