Бібліотечний вулик

 

Останні дні  літа, а у нас – зовсім не  «тиша в бібліотеці». Тут таке пожвавлення, ніби хтось оголосив:канікули закінчуються – терміново читаємо все, що не встигли!

Раптом згадалися книжки зі шкільної програми. Дехто взявся за читання з таким завзяттям, ніби весь серпень саме цього й чекав.

А найактивніші  наші читачі  вже  практично прописалися в бібліотеці. Щодня – читання, ігри, мультики, розмови, нові пригоди… І таке враження, що додому вони приходять тільки переночувати.

Окрема тема – компютери.Тут уже майже серйозна система: черга, порядок, наступність. Щоправда, коли звучить слово «Roblox» у бібліотекарів починається легке посмикування ока. Ми,звичайно,терпимо. Бо бібліотека - місце демократичне. А от  для встановлення тиші  маємо перевірений метод - шахи. Поставили шахівницю – і всі раптом стають дуже серйозними.

До кінця дня втомлюємося, але коли  діти, виходячи кажуть: «Гарного вечора!До завтра!» - втома якось одразу стає приємною.А завтра знову буде гудіти наш маленький  вулик. І, мабуть, саме заради цього бібліотеки й потрібні!