Пропонуємо користувачам зустріч з нашими
друзями з гуртка «Оригамі» ПМЦПО (керівник Ольга Сухаревська). Тривають літні
канікули, погода дуже спекотна і запрошення зробити з паперу літній капелюх
якраз вчасне та актуальне. Тож готуйте папір або звичайну газету і вперед!
«Жінки
примудряються з нічого зробити три речі: салат, капелюшок і трагедію» — цитата з Оскара Вайлда. В
одному з інтерв’ю Софі Лорен,
зірка світового кінематографа, розповідала, чому завжди нерівно дихала до
капелюшків: «Вони елегантні й ексцентричні, кумедні і драматичні, і будь-який
приносить задоволення. Жінку в капелюшку забути не можна!». Тому наразі відставимо вбік салат і трагедію,
а зосередимося на капелюшку. Головні убори виникли тисячі років тому. Капелюхи захищали від холоду і
сонячних променів.
Вважається, що перший капелюх - петасос - з'явився у
Давній Греції. Робили його, як правило, з соломи, а носили переважно селяни і
мандрівники.
Доморобний солом’яний
ще тоді, коли капелюхи не робили з тканини, був найпоширенішім головним
вбранням у спекотний період. І це, звісно, добре, бо він пропускає повітря,
захищаючи голову від сонячного удару. Недарма в петасосі зазвичай зображували
посланця богів Гермеса.
З появою перших цивілізацій головні убори
перетворилися з обов'язкового елемента гардероба в атрибут влади. Головний убір завжди був ознакою
соціальної належності і давав оточенню вичерпну інформацію про становище в
суспільстві його власника чи власниці. Ще правителі додинастичного Єгипту вінчали
свої голови коронами.
