Той квітень не забудеться ніколи

Інформаційна хвилинка

Бібліотекарі бібліотеки – філіалу №13 для дітей підготували хвилинку до дня пам’яті Чорнобиля. У світі є чимало міст – привидів – і стародавніх, і порівняно нових.

Наприклад, Сан – Жі – місто на півночі Тайваню, що мало стати райським курортом для дуже заможних людей, але нещасні випадки на будівництві та брак коштів перетворили його на пустку.

У штаті Пенсільванія є колишнє шахтарське містечко Централія, під яким тліють поклади вугілля , аж дим пробивається крізь тріщини в землі. У пустелі Наміб є покинуте місто Колманскоп, засноване біля родовища алмазів: коли дорогоцінні камені вичерпалися, люди переселилися деінде, залишивши його на поталу сонцю, піску і вітру.

Але місто – привід Прип’ять усе одно «унікальне»: лише тут причиною для відселення людей стала ядерна аварія. Місто-привид Прип'ять - німий свідок того, як життя його жителів в одну мить розділилось на «до» і «після» в квітневу ніч 1986 року. Місто, в яке ніколи не зможуть повернутися ті, для кого воно було створене. При в'їзді в місто Прип'ять розташовується так званий міст «смерті». Насправді це звичайний пішохідний міст, який з'єднував місто з Чорнобильською АЕС. Під час аварії на станції це місце накрила хмара радіонуклідів і радіаційний фон досягав 600 рентген на годину. Вважали, що людина, яка пройшла по цьому мосту, через кілька діб неодмінно помирала. Звичайно, це все вигадка, проте саме тому міст отримав таку назву…