Глобус - маленька копія Землі

 Інформаційна сторінка

22 квітня відзначають Всесвітній День Землі. Це свято має екологічну мету. "Засновником" Дня Землі є американський громадський діяч Джон Мортон — у 1840-х роках він розпочав саджати дерева та переконувати знайомих у важливості цього.

У 1871 році, ставши секретарем Території Небраска, він одразу ж провів день, присвячений озелененню, – День дерева, котрий знайшов відгук у суспільства і надзвичайно припав до душі кожному. Тоді мешканці Небраски посадили майже мільйон дерев, таким чином розпочавши своєрідний громадський екорух. З року в рік цей день ставав популярнішим у світі, і ось через сто років – 22 квітня 1970 року сенатор Конгресу США Гейлорд Нельсон і студенти Гарвардського університету під керівництвом Денніса Хаєса провели день Землі, присвячений роздумам над проблемами вразливості навколишнього середовища. Цікаво, що своєрідним прапором Дня Землі є одна з перших фотографій нашої планети з космосу. Її зробили космонавти, тим самим продемонструвавши людству красу і крихкість Землі.

Щоб більш детально познайомитись та оглянути з усіх сторін нашу Землю, бібліотека – філіал №13 запрошує всіх бажаючих ознайомитися з історією та цікавими фактами створення маленької копії нашої планети – глобусом.

Учення давньогрецького мислителя Птолемея про те, що Земля є круглою, поширилось у Європі та набуло визнання в епоху географічних відкриттів. Перший глобус виготовив німецький астроном Мартін Бехайм у 1492 році. Щоправда, він назвав його інакше – «земне яблуко». На створення глобуса Бехайм витратив багато років клопіткої праці. Його «земне яблуко» й дотепер зберігається в музеї міста Нюрнберга. На ньому відносно точно зображено всі відомі на той час території.

Глобус – зменшена у багато разів модель Землі. Він має круглу форму, подібну до Землі, такий самий нахил і крутиться навколо осі. Глобус тримається на осі – стрижні. Місця, де вісь «протикає» кулю глобуса, називають відповідно Північним і Південним полюсами. Екватор – лінія, що проходить посередині. Він ділить Землю на дві півкулі – Північну та Південну. Також на глобусі позначені інші лінії – меридіани та паралелі. Проте всі вони умовні – насправді на планеті ліній узагалі немає. Їх придумали, щоб точно визначати координати на Землі. Глобус розфарбовано кількома кольорами. Жовтим, брунатним та зеленим позначено суходіл, блакитним і синім – воду. Міста, річки, озера, гори, корисні копалини та інші важливі об’єкти позначено спеціальними умовними знаками.

За змістом земні глобуси поділяють на загальногеографічні і тематичні. Глобус виготовляють у масштабах. За охопленням території глобуси бувають географічні (земні) і астрономічні (інших планет і зоряного неба). За розміром поділяють на: великі, середні, малі. За матеріалом, глобуси поділяють на паперові, пластикові, скляні, гумові. За призначенням глобуси поділяють на навчальні, довідкові, сувенірні. В Україні та інших країнах найпоширеніші пластмасові глобуси різного призначення й змісту.

У створенні глобусів вагому участь беруть українські картографи і поліграфісти. Основними підприємствами, які випускають глобуси в Україні є Державне науково-виробниче підприємство «Картографія» та Закрите акціонерне товариство «Інститут передових технологій». Глобуси виготовлені цими підприємствами різноманітні за масштабом та тематикою і не поступаються дизайном та поліграфічною якістю зарубіжним аналогам.