четвер, 22 жовтня 2020 р.

З любов’ю до дітей

          Віртуальна літературна сторінка
23 жовтня 2020 року - 100 років від дня народження Джанні Родарі. Цей популярний італійський дитячий письменник  привів у наші домівки хороброго і доброго Цибуліно, дав нам можливість почути голос Джельсоміно, що руйнує стіни в’язниць. Це в його казковій повісті віддане іграшкове щеня Кнопка перетворюється на живу собаку, а хлопчик Марко, мандруючи в космосі на дерев’яній конячці, потрапляє на планету новорічних ялинок, де немає ні страху, ні образ. Твори Дж. Родарі  для дітей цікаві, змістовні і повчальні. А ще він хотів, щоб усі ми не лише любили читати чи слухати казки, а й самі навчилися їх складати. Заради цього він навіть випустив спеціальну книжку, що має назву «Граматика фантазії». Отже, коли ви й самі захочете стати казкарями, неодмінно знайдіть цю книжку і прочитайте. Виявляється, фантазії теж можна навчитися, щоб хоч трохи наблизитися до такого чемпіона людської фантазії, яким був цей італійський талановитий письменник.Він виріс у бідній сім’ї, а тому не був розпещений у дитинстві ні розкішшю, ні ситістю. Батько — Джузеппе Родарі, пекар і власник маленького магазинчика, був безмежно доброю людиною, рятуючи кошеня під дощем, він сильно застудився, і запалення легенів спровокувало його швидку смерть через тиждень. Хлопчикові було всього дев’ять років, коли помер його батько. Джанні дуже болісно переживав цю втрату, адже батько був для нього взірцем справедливості і працьовитості, людиною з доброю, світлою душею. Саме в такі складні часи поряд з хлопчиком оселилася чарівниця і фея – Фантазія. Не залишила вона його і в дорослому віці: Джанні Родарі  став талановитим письменником. Але його шлях до письменства не був абсолютно прямим. Сам митець стверджував, що став письменником майже випадково. Як і всі діти, він багато про що мріяв: малювати, грати на скрипці, робити ляльок...

 Потім вирішив отримати фах вчителя і з 17-літнього віку почав викладати в початкових класах сільських шкіл.   «Не думаю, що я був дуже гарним вчителем: я був занадто молодий, і мої думки витали дуже далеко від шкільних парт. Але я був веселим вчителем. Я розповідав дітлахам різні смішні історії – історії без всякого сенсу, і чим абсурднішими вони були, тим більше діти сміялися. Це вже дещо значило. У школах, які я знаю, на мій погляд, мало сміються. Багато чого, що можна було б вивчити сміючись, вчать зі сльозами – гіркими й марними...». Так поступово робота вчителя підштовхнула Дж. Родарі  до складання веселих історій для дітей. За словами автора, сам того не підозрюючи, він у школі готувався до своєї письменницької діяльності. Беручись за створення казок, Дж. Родарі, перш за все, прагнув, щоб його книги були веселими, як іграшки. Адже він був переконаний, що іграшки довго живуть і ніколи не набридають. Письменник хотів, щоб його оповідання були корисними і дітям, і дорослим, щоб їх можна було читати всією сім’єю, всім класом, разом з учителем. Одне із призначень його творів - допомогти батькам зблизитися зі своїми дітьми: зрозуміти дитячу фантазію, оригінальність світосприйняття, зануритися у дитячі мрії і сподівання. Діти усього світу знають і люблять його твори: «Книга філастроке »(1950), «Книга веселих віршів» (1950), «Пригоди Цибулін» (1951), «Подорож Голубої Стріли» (1954), «Джельсаміно в Країні брехунів»(1958), «Вірші в небі і на землі» (1960), Казки по телефону» (1962), «Торт у небі» (1966), «Граматика фантазії» (1973) тощо.  Автор учить дорослих грати з дітьми – фантазувати, придумувати, складати.

Насамперед я українець


      Є люди, які в історії України посідають унікальне місце. До славетної когорти таких особистостей по праву належить унікальний 
поет-шістдесятник Борис Олійник.

22 жовтня виповнюється 85 років від дня народження Бориса Олійника – нашого талановитого земляка, поета, громадського діяча, академіка НАН України, Героя України, лауреата Державної премії України імені Т.Г.Шевченка.

На жаль, його вже немає серед нас. Не стало Б.Олійника 30 квітня 2017 року. 

Народився він в 1935 році в селі Зачепилівка неподалік Нових Санжар. Друкуватися почав ще в школі, з 1948 року. 1958 року закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Т.Шевченка.

Свою творчу роботу він завжди поєднував з активною громадською діяльністю. В 1971 — 1973pp. та з 1976-го року він — секретар правління Спілки письменників України, секретар правління Спілки письменників СРСР, секретар парткому Київської письменницької організації. Був депутатом Верховної Ради УРСР 10-го і 11-го скликань. Побував майже у всіх гарячих точках міжетнічних конфліктів колишнього Союзу, Боснії та Герцеговини, одним з перших – у Чорнобилі, в зоні, звідки вів репортажі для телебачення. Першим на державному рівні 1988 року сказав про Голодомор в Україні, запропонувавши створити «Білу книгу» про 1932-1933 роки. Був одним із фундаторів Українського фонду культури, який очолював з 1987 року. Саме Б.Олійник озвучив і провів до ухвалення законопроект про єдину державну мову в Україні - українську.