Лине слава козацька, живе дух захисників

                                             Віртуальний історично-літературний вояж

     14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде – День захисника України. Усі ці свята дуже взаємопов’язані  і виникали послідовно. 14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. Святкування Дня українського козацтва відбувається саме в це церковне свято. З давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. На Покрови відбувалася Велика рада, на якій обирали гетьмана. Козаки вважали Покрову своєю заступницею, ікона Покрови була в кожному курені.

   Багатюща історія нашого народу. Здавна повелося, що воїни захищали нашу рідну землю від ворогів. Військові традиції, звичаї передаються з покоління в покоління, їм належить важливе місце у вихованні майбутніх громадян – патріотів своєї держави. 

  Героїчні сторінки в нашу історію вписали запорожці  - степові лицарі, оборонці української землі. Тож згадаємо козаків, які колись безкрайніми степами літали, шаблями ворогів змітали, на чайках по Дніпру гуляли, в Стамбул звертали. Козацький дух зароджувався тяжкої години, коли наші землі окупували литовські, польські, угорські, турецькі й татарські війська. Історія українського козацтва бере свій відлік з кінця XV -  початку XVI ст. Народ захищався силою й звитягою козацтва – людей, які витримували труднощі військового життя, прирікаючи себе на ризик і смерть. Так у степу, за Дніпровими порогами, для захисту рідної землі, народилася козацька держава – Запорозька Січ.

                                                 Козак – це чесна й смілива людина,

                                                 І найдорожча йому Батьківщина.

                                                 Козак – завжди борець за волю

                                                 І за народну добру долю.

   Дуже непрості часи переживає Україна зараз. Україна, яка ніколи не зазіхала на не своє, не загарбувала чужих земель, сьогодні мусить боронити свої кордони від підступного ворога, відстоювати свою свободу і незалежність. Першими пішли на буремний Донбас найсміливіші, найкращі. Першими вони й полягли – мужні й нескорені. Вони вічно молодими житимуть у наших серцях, у нашій пам’яті, у нашій історії.

                                                        Герої! Герої! Герої!

                                                        Найкращі Вкраїни сини!

                                                        Вітчизну врятують герої

                                                        Від горя, наруги, війни.

 

                                                         Війна забирає красивих,

                                                         Хоробрих і сильних – наш цвіт,

                                                         А мати їм щастя просила,

                                                         Коли дарувала цей світ.

Молодше покоління має знати і бути вдячним нашим захисникам за те, що вони бережуть мир і спокій у нашій державі. Гідні сини й доньки України захищають нашу рідну землю та кожного з нас зокрема. Жоден з них не знає як довго доведеться обороняти рідну землю. Та кожен впевнений, що допоки є небайдужі українці, волонтери, наша нація незламна. Тож плекаймо та підтримуємо своє, національне, українське! Допомагаємо один одному, адже наша сила в єдності! І нехай буде мир!