26 квітня - 130 років від дня народження
лідера «неокласиків», видатного українського поета, нашого земляка Миколи
Зерова. Він належить до покоління українських письменників «розстріляного
відродження», котрі за своє коротке й передчасно обірване життя зробили
неоціненний внесок у розвиток української літератури, залишивши по собі
безцінний духовний скарб.
Зеров Микола
Костянтинович - український літературознавець, глибокий аналітичний критик, полеміст,
майстер сонетної форми і блискучий перекладач античної поезії.
Микола Зеров народився 26 квітня 1890 року в Зінькові на Полтавщині в багатодітній сім'ї вчителя місцевої двокласної
школи Костянтина Іраклійовича Зерова. Молодший брат
Миколи — Михайло — став поетом і перекладачем, відомим під
літературним псевдонімом Михайло Орест. Ще один молодший брат — Дмитро Зеров — став ботаніком,
академіком АН УРСР.
По закінченні Зіньківської школи, де його
однокласником був майбутній гуморист Остап Вишня, Зеров навчався в Охтирській (1900-1903) та Першій київській гімназіях (1903—1908). У 1909–1914 роках — студент
історико-філологічного факультету Київського університету
Святого Володимира.
1912 року
з'явилися друком перші статті та рецензії Зерова в журналі «Світло», газеті
«Рада». З 1914 року за наказом попечителя Київського навчального округу Зерова
призначено викладачем «давніх мов» до Златопільської
чоловічої гімназії, а з жовтня 1916 року —
ще й Златопільської
жіночої гімназії. З 1917 року Зеров
учителює в Другій
Київській гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства та викладає латину. У 1918–1920 роках
викладає українознавство в Архітектурному інституті, працює редактором
бібліографічного журналу «Книгарь» (до початку 1920 року). З осені 1923 року — професор Київського
інституту народної освіти.
Глибоке проникнення у філософську
сутність буття, вишукана мова, висока майстерність творів Зерова вражали
сучасників. Від 1926 року Зеров
виступав лише як літературний
критик, зосередивши основні зусилля на перекладах та історико-літературних
студіях.
Наприкінці 1934 року Зерова було звільнено
з університету. У ніч із 27 на 28 квітня 1935 року Зерова було
заарештовано під Москвою.
20 травня його доправлено до Києва для слідства. Зерова
звинуватили в керівництві контрреволюційною терористичною націоналістичною
організацією і засудили до 10-річного ув'язнення.
9 жовтня 1937 «справа Зерова та ін.» була
переглянута особливою трійкою УНКВС по Ленінградській області. Засуджено до
розстрілу. Зеров разом з багатьма іншими представниками української культури
був розстріляний в селищі Сандармох 3 листопада 1937 року.

Пропонуємо Вам ознайомитись з деякими поезіями
Миколи Зерова: