Шана за подвиг – подяка за мир

 Друга світова війна - війна,  про яку ми знаємо  багато і про яку ми знаємо так мало. Війна — це мільйони вдів і сиріт, пограбованих і знищених мирних громадян. Війна - це людське горе...

Проводжали   на   війну батьки синів і дочок, діти - батьків,   дружини   —  чоловіків.  А   потім   з   нетерпінням чекали вісточки один від одного. І йшли з фронту довгождані солдатські трикутники... Солдатський трикутник -  жива історія війни. Солдатські трикутники - це листи, які писали люди, що потрапили у фашистську неволю,  солдати у полум'ї битв, партизани у ворожому тилу.

Вони поношені, потерті,

А гострі літери звелись:

Мабуть, були в полоні смерті,

Та ожили-таки колись.

Від бур задимлених і часу

Аж порудів сухий папір.

Листи далекі з того часу

Я бережу завжди, повір.

Деякі слова важко розібрати, літери стерті, але коли їх читаєш, то наче відчуваєш подих людини, яка їх писала. Чоловік, який жив ось тут поруч з нами. І який часто на війні згадував рідні місця, вулиці… І саме за своїх рідних, за свою землю він ішов на смерть.

Пропонуємо нашим користувачам до Дня пам’яті та примирення зробити власноруч солдатський трикутник.

Майстер-клас з виготовлення солдатського трикутника проводить Ольга Сухаревська – керівник гуртка «Оригамі»  ПМ ПЦО:

 Ольга Сухаревська поділилась з нами історією своєї родини часів Другої світової війни. Її дідусь, Василь Стаднік, був командиром танкової бригади й загинув на третій день війни, у Білорусі. Німецькі війська підірвали міст, по якому йшли наші танки.

                                 Командир танкової бригади Василь Стаднік

           

             Це фото сім’ї Стаднік, де мама О.Сухаревської, Лариса, зовсім ще маленька. Жили вони в Полтаві, на вулиці Котляревського.

                                        

                                        Їй було 7 років, коли загинув батько.

                                                          Пам'ятаємо...