У вирі писемності

  В вас мудрість вічна і любов

  жива…                                                      А хтось же вас народжував,

  слова,                                                   Хтось ті суцвіття звуків

  винаходив,                                            Що стали потім мовами

   народів. 

            Станіслав Тельнюк   
             24 травня  в Україні відзначають День слов’янської писемності.  Це свято встановлене згідно з Указом Президента від 17 вересня 2004 року, в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури, покровителів Європи.

Кирило (827–869) і його старший брат Мефодій (815–885) народилися в македонському місті Фессалоніки (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї воєначальника. За походженням болгари. Кирило здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя, а згодом працював патріаршим бібліотекарем і викладав філософію, а потім перебував на дипломатичній службі. Мефодій був спочатку військовим, правителем однієї з слов’янських областей поблизу Солуня. Військова кар’єра його не вдовольняла, і він став ченцем, а невдовзі й ігуменом одного з монастирів у Малій Азії.

             

Згодом брати об’єдналися в просвітницькій діяльності – перекладали слов’янською мовою богослужебні книги, самі писали оригінальні твори, проповідували православ’я, виступаючи проти німецького католицького духовенства (вже тоді точилася боротьба між греко-православною Візантією і латино-католицьким Заходом за вплив на слов’янські племена), відкривали при церквах школи, готували учнів. Вони були творцями першої слов’янської азбуки і переклали на церковнослов’янську (староболгарську) мову Євангеліє.

В Україні ім'я Кирила і Мефодія мала перша українська політична організація в Києві – Кирило-Мефодіївське братство (1845–1846).

Наш спільний обов’язок не лише дбати про історико-культурну спадщину, а й забезпечувати розвиток сучасної креативної української культури. Адже  любов до власної історії, примноження культурної спадщини свого народу є основами морального та духовного розвитку суспільства. 

До вашої уваги наша бібліотека пропонує відеоперегляд «З глибин слов’янської писемності».