БІБЛІОМАГІЯ

Сяду я у садочку, Коли сонце світає. Сплету я віночок, Що красою, аж сяє. Та роса, що на квітах, Як сльоза та блистить. Запах трав п'янко манить І красою сліпить. Уплету я в віночок Юнака чорнобривця, Уплету і дзвіночок, Також з поля цвіт-мак. І калину в віночок Буду вправно вплітати. І пісень українських Буду тихо співати. І тендітну троянду Уплету у віночок, І згадаю, як мати Вишивала сорочку. Ще ромашки, що в полі Чи в саду розцвітають, Мій святковий віночок Красно так прикрашають, Хай віночок цей буде Символом України, Щоби знали всі люди, Що вона не згине. А сіятиме вічно, Як скарб, як перлина І над світом не згасне Чарівна Україна. Український віночок – це і справді символ нашої держави. Для нас українців, віночок це не лише традиційний головний убір, а й народний оберіг. Наші предки були впевнені, що український віночок наділений великою магічною силою і він може вплинути на наше майбутнє і навіть управляти нашим...

 В цей складний час, час випробувань, стійкості, мужності і віри в перемогу поєднуються любов до Батьківщини та боротьба за її незалежність. Вже вкотре в українського народу проявляються такі потрібні почуття самопожертви за державу і відповідальність за майбутнє своєї країни. Діяти! Саме готовність до вчинку є особливістю українського патріотизму нової історії. Мільйони громадян відчувають себе одним народом з правом бути вільними, правом обирати самим своє майбутнє, почуттям власної гідності і правом жити у власній державі.

Із вирію вертались журавлі, Їм сумно було на чужій землі, І ледве дочекалися весни, Змахнули сильними лелечими крильми, Й додому полетіли, довго – довго, Летіли через море, океан Крізь хмари темні, крізь густий туман… Ось видно рідний край, вже Україна, Така своя, рідненька і Єдина, Та що ж це трапилось із нею, де сади? Квітучі, повні зелені, ліси? Де пишні хатки, яблуні біленькі, Що ж трапилось з тобою, мила ненько! В розпуці билися, кидались журавлі, Схилялись до зчорнілої землі, Окопи скрізь, розрита вся земля, Вогні і танки їздять на полях, Немає їхнього родинного гнізда Все зруйнувала, знищила війна… Побачили солдати журавлів, Насипали їм їжі, – «Пригощайтесь, Ви лагодіть гніздечко тут собі, Не бійтеся, із нами зоставайтесь…» І звили знов гніздечко журавлі, На своїй рідній матінці землі, Під синьо жовтим стягом України Роздався стук лелечої родини… Працівники бібліотеки-філіалу №13 підготували розповідь про птаха, який є символом нашого рідного краю...

Вітчизно наша, рідна Україно! Ти йдеш дорогою до щастя і весни. Тебе ми любимо так віддано і вірно, Маленькі й щирі дочки і сини. У нашім серці верби і калини, І рушники, що в квітах на стіні, І щира любов до України Та колискові мамині пісні. Ти наша мати, рідна Україно! В твоїх садах щебечуть солов’ї. Для нас ти наймиліша і єдина, Бо ми маленькі паростки твої. Саме такі віршовані рядки розповідають нам про все те, що робить нас українцями, про нашу незалежну країну. Незалежність України – визначна подія, що навічно увійшла в історію нашої держави, а працівники бібліотеки-філіалу №13 підготували розповідь про місце в серці нашої столиці, де незалежність держави назавжди була закарбована в камені.

Є на світі моя країна, де червона цвіте калина. Гори, ріки і полонина – це моя Україна. Є на світі моя країна, Найчарівніша, як перлина. В моїм серці вона єдина. Це моя Україна.

Рушник – це національний оберіг і символ України. Жодна подія в житті нашого народу не обходиться без рушника. У нього загортають немовлят на хрещенні, його стелять молодим на весіллі, ним зустрічають і проводжають у далеку дорогу.

  Інформаційна сторінка Сьогодні, ми живемо у інформаційному світі. Інформація відіграє важливу роль у нашому житті. Ми отримуємо її зовсім по-різному. Інколи в усній формі, інколи в письмовій, зокрема через сучасні засоби комунікації або через звичні нам друковані засоби масової інформації. Саме друковані засоби масової інформації такі як журнали та газети залишаються найдоступнішими для масового читача.

Чарівна й світла українська пісня… Де українець, там і пісня є. Протяжна і сумна, аж серце тисне, У пісні тій усе життя моє. В ній тихі й славні українські ночі, Безмежний простір, сині небеса… І до роботи рученьки охочі, Палке кохання і п’янка краса. У пісні туга і любов безмежна, Та сподівання вилите сповна. І думки спалах, почуття бентежне, Надія світла, щира і ясна. У пісні мрія і душа народу, І вільна воля, злет у небеса. І боротьба одвічна за свободу, У нашій пісні радість і краса. Над цілим світом хай вона лунає, Бентежить душі і палкі серця… Без пісні українця не буває, Вона від роду з нами й до кінця…

    Христина Данилівна Алчевська – педагогиня-просвітителька, організаторка і керівниця першої в Україні безкоштовної жіночої недільної школи, одна з найяскравіших представниць української інтелігенції середини ХІХ – початку ХХ ст., діяльність якої мала вагоме значення для становлення та розвитку вітчизняної педагогічної науки та освіти. 16 березня виповнюється 140 років від дня народження, «самовідданої   і невтомної трудівниці освіти» Х.Алчевської.

Красивий, щедрий, рідний край    І мова наша солов’їна. Люби, шануй, оберігай Усе, що зветься Україна! Так гарно про наш рідний край написав Платон Воронько. Кожен з нас пишається рідною землею, яка нас зростила. Ми, вдячні сини та дочки своєї матінки – України. Щорічно українські вчені створюють тисячі винаходів. Навіть тільки цим, без сумніву, варто пишатися! Одні відразу отримують світове визнання, інші проходять довгий і важкий шлях до цього. Існують, й такі, що залишаються лише грандіозною ідеєю. Працівники бібліотеки – філіалу №13 для дітей, пропонують всім бажаючим інформацію про те, які винаходи дала Україна світу в різні часи. Пропонуємо згадати імена деяких наших співвітчизників, які своєю подвижницькою діяльністю прославили рідну країну, представили її на міжнародному рівні як батьківщину людей з надзвичайно потужним інтелектуальним потенціалом.

  Бібліознайомство Ми спробуємо помандрувати життєвими та творчими стежками Леоніда Глібова, попри те, що нас розділяє відстань довжиною у 195 років від дня його народження,   працівники бібліотеки – філіалу №13 для дітей, пропонують ознайомити своїх користувачів з цікавими фактами його життя та творчим надбанням.

Інформаційна сторінка Зима і весна — Насуплю я брови, — говорить зима, — І вітер з морозом повіє: Усе скрізь загине — рятунку нема! Під снігом замре, заніміє. — А я засміюся, — весна відмовля, — І сонце пекуче засяє: Прокинуться луки, ліси і поля, Усе зацвіте, заспіває. Працівники бібліотеки-філіалу №13 для дітей, вітають всіх з настанням чарівної та ніжної  весни. Ми пропонуємо ознайомитись з різними цікавинками які пов’язані з цією порою року.