Книги, що допомагають вчитися

                                          Віртуальний бібліотечний урок   

                                                                                      Я велика й дуже мудра –

                                                                                                  Все на світі знаю.

                                                                                                  Дарувати людям розум

                                                                                              Над усе бажаю.                             Енциклопедія (від грецького – «навчання по всьому колу знань») – це наукове або науково-популярне довідкове видання, яке містить найістотнішу інформацію з усіх або окремих галузей знань та практичної діяльності. По-іншому це слово перекладали як «інструмент на всі випадки життя». Перша енциклопедія мала назву «Природнича історія», її написав Пліній ще в І ст. до н.е. в Римі. Вона складалася з 37 томів, вміщувала більше ніж 20 000 статей. Потім книги такого характеру з’явились у Стародавньому Китаї в XII —X ст. н. е. У ХІV ст. центром енциклопедичної літератури став Єгипет. У ХVIII ст. в Європі з’явилася “Енциклопедія” Дені Дідро. У 1825 році в Росії московський видавець Селіванський видав «Енциклопедію»,яка складалась із 45 томів.

  
Так, як і в довідниках, в енциклопедіях всі слова розташовані в абетковому порядку, тому в ньому легко знайти потрібне слово. 

             Залежно від змісту енциклопедії поділяються на універсальні і галузеві. 

  Ті з них, що містять відомості з усіх галузей знань,  можуть відповісти на будь-яке питання, називаються універсальними. 

Мить життя …

26 квітня – 85 років від дня народження  українського поета, прозаїка і літературного критика Станіслава Володимировича Тельнюка.

 Народився С. Тельнюк 26 квітня 1935 року в селі Іскрівці (зняте з обліку 1973 року) Якимівського району Запорізької області в родині агронома. 

 В 1954 році Станіслав Тельнюк закінчив Переяслав-Хмельницьке педагогічне училище; в 1959 році — Київський університет.   В 1962–1966 роках працював в редакції газети «Літературна Україна», далі - відповідальним секретарем Комісії критики та теорії літератури Спілки письменників України. У 1976–1977 роках працював на будівництві Байкало-Амурської магістралі.

Друкувався з 1952року. Видав 8 збірок поезій, зокрема «Леґенда про будні» (1963), «Залізняки» (1966), «Опівнічне» (1972), «Робота» (1976), «Мить» (1985); повісті «Туди, де сонце сходить» (1967), «Грає синє море» (1971); літературно-критичний нарис «Червоних сонць протуберанці» (1968); працював також як перекладач, перекладав з 15 мов.

   Він помер на світанні 31 серпня 1990 року. Був дощ і небо плакало разом з тими, хто проводжав Станіслава Тельнюка в останню путь. І плакала в Космосі маленька Планета, що за кілька років названа буде на честь українського письменника, поета, літературознавця Станіслава Тельнюка — Станіславом.

 Після карантину запрошуємо вас до бібліотеки прочитати історичний роман-дилогію С.Тельнюка «Грає синє море». Події відбуваються за три десятиріччя до Переяславської ради. Після Хотинської війни запорозькі та донські козаки навесні та влітку 1623 року здійснюють військову операцію по знищенню морського флоту Османської імперії…

та історичний роман «Яром – долиною…», який присвячено малодослідженій історичній події – союзницьким зносинам Запорізької Січі з Кримським ханством наприкінці двадцятих років ХVII століття. Ви дізнаєтесь про похід запорізького війська на чолі з гетьманом Михайлом Дорошенком через Перекоп, про підступні плани Османської імперії, про подвійну гру польської, шведської дипломатії…

А зараз пропонуємо прочитати ці декілька поезій Станіслава Тельнюка: