Життєвими та творчими стежками Миколи Вінграновського

Бібліознайомство

Микола Степанович Вінграновський  — український письменник-шістдесятник, режисер, актор, сценарист та поет. 

Микола Вінграновський народився 7 листопада 1936 в м. Первомайську Миколаївської області. В 1955 році закінчив Первомайську середню школу № 17. Потім вступив до Київського інституту театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого, але через 2 тижні від початку занять його прослухав О. Довженко та забрав до себе у Всесоюзний державний інститут кінематографії. Ще студентом зіграв головну роль рядового солдата Івана Орлюка у художньому фільмі «Повість полум'яних літ» (1961), автором якого був Олександр Довженко. За найкраще виконання чоловічої ролі Микола Вінграновський отримав золоту медаль кінофестивалю в Лос-Анджелесі. Микола Вінграновський – режисер шести художніх і восьми документальних кінострічок.

Микола Вінграновський 1957 року дебютував як поет у журналі «Дніпро», наступні публікації з’явилися  у журналах «Жовтень» (нині «Дзвін») (1958), «Вітчизна» (1960) і «Прапор» (нині «Березіль») (1960), в «Літературній газеті» (1961).

 

        Перша книга поезій «Атомні прелюди» вийшла 1962 року. Далі побачили світ збірки віршів «Сто поезій» (1967), «На срібнім березі» (1978), «Губами теплими і оком золотим» (1984). Микола Вінграновський активно працював і в прозі  «Літо на Десні» (1983), «Кінь на вечірній зорі» (1986).

Діти для Вінграновського – не просто тема. Він з великою радістю писав для дітей і про дітей: збірки «Андрійко-говорійко» (1970), «Мак» (1973), «Літній ранок» (1976), «Літній вечір» (1979), «Ластівка біля вікна» (1983), «У Неквапи білі лапи» (1989), «З обійнятих тобою днів» (1993); повісті «Первінка» (1971), «Сіроманець» (1977), «В глибині дощів» (1979), «На добраніч» (1983), «Кінь на вечірній зорі» (1987), історичний роман «Северин Наливайко» (1996), історичні нариси «Чотирнадцять столиць України» (2002).

Микола Вінграновський – Заслужений діяч мистецтв України (1997), Його твори перекладено російською, естонською, литовською, грузинською,  чеською, словацькою, польською, румунською, англійською, португальською та іншими мовами світу.

Член Національної Спілки письменників України (1962).

26 травня 2004 року відійшов у вічність, але залишився в пам’яті шанувальників його творчості.