Об’єднані духом мужності

                                                Віртуальний патріотичний код

     Історія України мала багато трагічних сторінок, коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинявся під загрозою знищення. Але завжди у такі періоди найкращі сини і дочки України піднімались на захист своєї землі.

     День Героїв Небесної Сотні – пам’ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні. Цього року – вже сьомі роковини кривавих подій на Майдані. 

   В цей день ми віддаємо шану тим, хто пожертвував найціннішим заради нашого майбутнього. Їх назвали Небесною Сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Вони гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Герої Небесної Сотні віддали своє життя захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. 

    Напередодні цього дня працівники бібліотеки- філіалу №13 хочуть нагадати про двох наших земляків, Героїв Небесної Сотні з Полтавщини. Це Андрій Черненко та Ігор Сердюк.

                                                Черненко Андрій Миколайович

     9 грудня 1978 — 18 лютого 2014

Черненко Андрій був мешканцем міста Києва. Народився у с. Слободо-Петрівка Гребінківського району Полтавської області. Дитинство та юнацькі роки  пройшли в Черкасах, де й тепер залишились його батьки та брати. Андрій був інженером-технологом та працював автоелектриком у Києві на станції технічного обслуговування. У 2008-2012 рр. разом з дружиною працював у Посольстві України в Нідерландах. 18 лютого на Майдані був поранений в груди снайпером та помер у лікарні. Залишив дружину та 7-місячну донечку Яну. Похований у рідному селіСлободо-Петрівка. Черненку Андрію було 35 років…

                                                      Сердюк Ігор Михайлович

                                               3 листопада 1969 — 18 лютого 2014

   Сердюк Ігор був мешканцем міста Кременчука Полтавської області. Підприємець, захоплювався дайвінгом, полюбляв риболовлю, готувати страви з риби та м’яса. Від 1992 року активний у громадському житті, брав участь в акціях на підтримку незалежності України. Він був веселою, чесною і порядною людиною і мав друзів по всій Україні. На Майдані Ігор був понад два місяці від самого початку протестів, член 9 Сотні загону самооборони Майдану. Як учасник віче під стінами Верховної Ради 18 лютого 2014 року, на перехресті вулиці Інститутської та Кріпосного провулку разом з іншими активістами будував барикаду, носив мішки. Під час цього на них напали «тітушки» та «беркутівці». Ігор не був у військовій одежі, але він тримав прапора.  Почалася сутичка, в ході якої хтось впритул вистрелив Ігорю з обрізу в обличчя. Вирішили поцілити саме у прапороносця…Залишив дружину і доньку. Йому було 44 роки…

                                Герої не вмирають, поки живе пам’ять про них!

Горить свіча і пам’яті сльоза

додолу з неї краплями стікає.

Земля ридає, плачуть небеса –

Героїв Україна пам’ятає.

Богдан Пісний