Бібліотека теж має своє свято

                                                                     Вже вересень відходить від причалу,

                                                                     На крилах літо понесли лелеки

                                                                     А в нас сьогодні День бібліотеки!

 30 вересня -  Всеукраїнський день бібліотек. Запрошуємо всіх користувачів 30 вересня до бібліотеки-філіалу для дітей №13 на День відкритих дверей! 

Протягом дня на вас чекають заходи:

        1. Книжкова виставка «Бібліотека теж має своє свято»                                (дошкільнята, 1 – 9 кл, дорослі)

        2. Перегляди літератури:

           «Журнальна мозаїка» (1-9 кл.)

           «Літературне кафе»    (1-9 кл.)

       3.Вікторини:

   «З якої казки ?» (1-4кл.)

   «Вулицями книжкового міста» (5-9 кл.)

       4. Привітання від гуртка "Оригамі - оригінальний конструктор" 

            (керівник  О.Сухаревська)

        5. Нагородження найкращого читача  за підсумками цьогорічної міської                 бібліотечної  Програми літніх читань.

  А колег вітаємо зі святом! Бібліотекар – професія необмежених можливостей та неординарних людей. Бібліотекар – це творчість, спілкування, навчання, розвиток. Бажаємо вам, шановні бібліотекарі, творчої наснаги, невичерпної енергії, міцного здоров’я, натхнення, радості, щастя, добра і нових успіхів в нашій професії.

Основоположник українського театру Іван Карпенко-Карий

                                                                 Бібліознайомство

          29 вересня – 175 років від дня народження Івана Карпенка-Карого.

Іван Карпенко-Карий – видатний драматург, режисер, актор. Саме він став творцем новітньої суспільної драми в нашій літературі на межі століть. Його драматургічна спадщина складається з 18 п’єс. Найвищого рівня він досяг у жанрі комедії. Саме сатирична комедія стала творчою стихією митця.

    До цієї дати бібліотекарі бібліотеки-філіалу №13 пропонують вашій увазі цікаві факти з життя відомого драматурга.                                                                       

        1.Його справжнє ім’я – Іван Карпович Тобілевич, псевдонім «Карпенко-Карий» поєднує в собі ім’я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого – героя п’єси Т.Шевченка «Назар Стодоля».

        2.Мати драматурга була кріпачкою-покоївкою, аж поки її не покохав прикажчик Карпо Тобілевич і не викупив з кріпацтва. Її дітьми були, окрім Івана, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Садовська-Барілотті – ціла плеяда корифеїв українського театру. 

       3.У 14 років Івана Тобілевича батьки забрали з гімназії і віддали працювати до канцелярії в Єлисаветграді  (нині Кропивницький). Атмосфера чиновництва гнітюче подіяла на хлопця, що він незабаром втік додому. 

        4.Служачи секретарем поліції, Карпенко-Карий був єдиним, хто приязно ставився до людей, незалежно від стану, і не брав хабарів. Потім долі деяких арештантів знайшли відображення в героях його п’єс. 

       5.Влада вважала Тобілевича неблагонадійним. Його було звільнено з посади секретаря. Пізніше Іван Франко скаже з цього приводу , що царський уряд втратив тоді поліційного пристава Тобілевича , а Україна придбала драматурга Карпенка-Карого.