В гостях у книги

                                                       Віртуальне знайомство  

     Бібліотека –філіал № 13 продовжує онлайн – заходи з дошкільнятами ПДНЗ № 80 «Гвоздика». 23 вересня для них було проведено віртуальне  знайомство з книгами полтавського письменника Володимира Тарасенка, які є на абонементі для дощкільнят та учнів 1-4 класів.  

Полтавщина щедра на талановитих людей. Одним з них є Володимир Олександрович Тарасенко –  прозаїк і поет, член Національної спілки

письменників України, творчий шлях якого пройшов на Полтавщині.  

 Народився Володимир Тарасенко 23 жовтня 1948 року в селі Бориси Глобинського району. Закінчив Полтавський педагогічний інститут імені В.Г.Короленка. Із 1964 року друкувався в обласних та всеукраїнських періодичних виданнях, видавався в колективних збірках. За своє творче життя у спадок майбутнім поколінням Володимир Тарасенко залишив 26 книг поезії і прози, 16 з яких – для дітей.

    Володимира Тарасенка більше нема з нами. Але залишилися його вірші…Уся його творчість пронизана любов’ю до рідного  краю. 

       Я – син степів, і цим горджуся зроду,

       Краплиночка великої ріки,

       Дитина неповторного народу,

       Який пройшов і грози, і віки…

Наскрізною у його творчості є тема села.  Це його батьківщина, а в ній батьківська хата,  хліборобство, певні традиції і звичаї, селянський побут. Там усе рідне: і верболіз, і голуба хвоя, і чорнобривці та пахучі груші, скошений хліб і спечена паляниця, дика качка в очереті і замріяна верба коло степу, череда  і ще щось таке тепле – тепле й невимовне. Воно – у його віршах. З теплотою говорить поет про свою рідну вулицю, на якій бігав у дитинстві із своїми друзями.

Осінній вечір жовтим листом хмуриться…

Давно уже, півсотні майже літ,

Із тебе, першої моєї вулиці,

Почав я відкривати білий світ.

У поезії Володимир Олександрович особливо підкреслював свою любов і повагу до найрідніших людей – батька та матері. За те, що навчили розуміти світ, людей, розпізнавати друзів і недругів, ростити урожай, відчувати рідну мову і пісню солов’я, любити рідну землю.

З'являються, ростуть, міцніють наші діти,

Бо є в них матері, бо є у них батьки.

На вірші Володимира Олександровича написано багато пісень, але чи не найвідомішим його пісенним твором для земляків є гімн Полтавщини, написаний у співавторстві з Василем Жаданом. Олексій Чухрай, композитор розповідав: «Багато дитячих пісень у нього. Надзвичайно багато, і цікаві. Це - його тема. Ми були творчими шефами в дитячому садочку «Чаєчка», дружити та працювати із Володимиром Тарасенком було справжнім щастям».

Писати перші твори для малечі, він почав ще зі шкільних років. Йому доводилося розважати дітей через те, що в рідному селі Бориси не було садочка - пригадує його друг композитор Володимир Раковський – поет, співак, композитор, заслужений працівник культури України. «Він був доброю, сміливою людиною, непохитною, він ніколи не піддакував. Завжди говорив свою думку. А товаришем був таким, що якщо падеш, то він зразу міг підняти і морально, і навіть матеріально» . Їх об’єднувала не лише багаторічна дружба, а й спільна творчість, в результаті якої написано більше 200 пісень.

 

У багатогранній творчій спадщині Володимира Тарасенка визначне місце посідають книги для дітей: «Тарасикове літо» (1995), «Неслухняний гусачок» (1997), «Чия хатинка найкраща» (1998), «Рідне місто моє» (1999), «Маленька шкода» (2000), «Коник-стрибунець» (2001), «Васильків потічок» (2002), «Я – син степів» (2003), «Котик-сон», «Зустрічаю сонце» (2005).

Саме віршем «Тарас» починається перша дитяча книга Володимира Тарасенка - «Тарасикове літо».

«Як він родивсь – садів окраса

Пливла квітучо в майбуття.

Мабуть від того у Тараса

Весняний погляд на життя»

Історію Полтави у віршах поет написав в книзі «Рідне місто моє». Ця книжка стане вашим добрим порадником і другом. Володимир Тарасенко закликає любіть своє місто і дбати про нього, як про рідну матір, яка понад усе піклується про своїх дітей і думає про їх щасливе дитинство та майбутнє.

 

«Маленька шкода» була написана в 2000 році про внука Сашуню…та інших хороших діток.   

 Намастив варенням вроду                              Витяг дідову валізу

 І явивсь у всій красі….                                    Вийняв речі звідтіля

 І чому маленьку шкоду                                    І,ввімкнувши телевізор,

 Ми так любимо усі?                                         Окуляри приміря.

«Дідусева гойдалка»  цікава та пізнавальна книжечка про пори року, про школяриків, які вперше пішли до школи, а ще декілька загадок про звірят.

Обов’язково прочитайте цю книжечку.

 «Васильків потічок»  - віршована поема, яку поет присвятив Василю Жадану, редактору його книг.

 

 «Роси дитинства». Книга відомого поета увібрала в себе кращі твори для дітей, написані ним упродовж всього творчого життя. Сприймається вона як світла і тепла ода дитинству в найяскравіших його проявах. Головними героями книги виступають хлоп’ятка і дівчатка, звірята і пташата, зі своїми яскраво вираженими індивідуальними рисами і характерами. А вірші про рідний край , про природу дарують дітям і радість весняного пробудження, і кольорове пере   весло райдуги, і осінній вогонь падолисту, та багато іншого, милого серцю і душі дитини.  

 У своїх віршах поет просто жив, радів життю,  бачив у всьому прекрасне, любив навколишній світ. За його творами можна вчитися, кохати,  вірити, чекати…