Історія про одного ведмедика та його творця

    18 січня відзначають День Вінні Пуха. Свято було створено, щоб вшанувати автора дитячих книжок-історій, що подарував світу Вінні-Пуха та його друзів. Алан Александр Мілн народився 18 січня 1882 року в Лондоні, Великобританія.

     Ві́нні Пух — іграшковий ведмідь, персонаж творів Алана Мілна. Один з найвідоміших героїв дитячої літератури XX століття. День народження самого Вінні Пуха 14 жовтня, в цей день вийшло перше видання книжки про нього. Ведмедик отримав ім'я від однієї з реальних іграшок Крістофера Робіна, сина автора.

         Історія шаленого успіху й популярності Вінні-Пуха підтверджує, що зовсім не обов’язково знаходити формулу філософського каменю, винаходити чарівний еліксир і робити купу героїчних вчинків для того, аби жити вічно. Протягом більше 90 років “дурненьке ведмежа” з’являється у житті кожної дитини – байдуже, прочитає вона бодай одне з оповідань Алана Александра Мілна, чи ні. У мультфільмах, кіно,  піснях, рекламі, на одязі, посуді й обгортках шоколаду – зустрінеш Вінні-Пуха та його друга Паця.

 Англієць Алан Александр Мілн про долю популярного автора дитячих книг ніколи не мріяв і, можливо, не став би відомим дитячим письменником, якби не дві події: звільнення з редакції сатиричного журналу “Панч” та поява сина Крістофера Робіна.

   Відомо, що з сином Мілн проводив не так багато часу, як може здаватись його читачам, але саме завдяки йому в 1922 р. Мілн пише свій перший вірш для дітей під назвою «Versus». У 1924 р. він вже готовий видавати збірку дитячої поезії «Коли ми були зовсім маленькими», яка вперше познайомить читачів з Крістофером Робіном та його плюшевим ведмедиком. Разом з першою збіркою з’являється необхідність в ілюстраторі. Один знайомий з часів роботи в  редакції художник порекомендував Мілну Шепарда – дуже успішного політичного карикатуриста з того ж таки журналу “Панч”. Як і Мілн, Шепард ніколи не мріяв ні про майбутнє книжкового ілюстратора, ні про славу творця найвідомішого дитячого образу, але доля вирішила інакше.

   Історія Вінні-Пуха розпочинається лише у 1926 році, коли в лондонському видавництві Methuen & Co виходить книга “Вінні Пух” з ілюстраціями Шепарда. Професійний художник-карикатурист, Шепард малював свої ескізи до «Вінні-Пуха» з натури. І це було зовсім не складно, адже і Паць, і віслюк Іа, і Кенга, і Крихітка Ру, і Тигра – усе це були реальні іграшки Робіна, останні з яких придбали спеціально для розвитку сюжету. Прототипом Вінні-Пуха був плюшевий ведмедик, подарований Крістоферу Робіну на перший день народження. Що стосується Кролика і Сови (яка, до речі, в оригіналі чоловік!), то вони були «справжніми» тваринами, які проживали в Ешдаунському лісі, біля якого мешкала родина Мілнів. Саме тому ці персонажі намальовані більш реалістично. До речі, ці іграшки Крістофера Робіна зберігаються у дитячому відділі Нью-Йоркської публічної бібліотеки.

   Не без допомоги Шепарда  Вінні-Пух  Алана Александра Мілна став одним із вічних образів дитячої літератури, який без жодних проблем долає кордони національних культур, змінюється але завжди залишається впізнаваним. Перші “модифікації” Вінні Пуха відбулися у Сполучених Штатах. Історія про іграшкового ведмедика привернула увагу бізнесмена, продюсера і трохи художника Стівена Слезінджера. Саме завдяки Слезінджеру, який придбав комерційні права на Вінні Пуха у 1930, історія А.А. Мілна стає кольоровою, а сам Пух перетворюється на жовтуватого ведмедика у червоній сорочці.

   У 1960 році, після смерті Слезінджера, його дружина Ширлі продала ліцензію компанії Волта Діснея, які створили кілька повнометражних фільмів (останній вийшов у 2011 р.), мультсеріал і перетворили Вінні-Пуха на справжнісінький бренд.

                             Афіша до першого діснеївського мультфільму 1966 року

  Доля Вінні-Пуха в Україні склалася ще цікавіше. До Всесвітньої Конвенції про авторське право Радянський Союз приєднався  лише в 1973 році, тому і переклади, й ілюстрації Вінні-Пуха вражають своїм різноманіттям.

Перша спроба перекласти «Вінні-Пуха» для радянських читачів була здійснена А. Колтиніною та О. Галаніною для журналу «Мурзилка» у 1939 році.  Це було оповідання про плюшевого ведмедика Крістофера Робіна та бджоли. Згодом, на теренах СРСР з’являється славнозвісний мультсеріал режисера Федора Хитрука з анімацією художника Едуарда Назарова. Зі створеного за сценарієм Бориса Заходера мультфільму зникає чимало цікавих та ключових деталей, зокрема й Крістофер Робін.

       Мультфільм Федора Хитрука, який виходив протягом трьох років (1969-1972 рр.)

   У 1986 р. виходить книга “Винни-Пух и все-все-все” з веселими ілюстраціями Віктора Чижикова, у 1989 р. –  з ілюстраціями Бориса Діодорова (які чимось нагадують малюнки Рендольфа Кальдекотта), але саме товстенький  Вінні Пух Едуарда Назарова, який говорить голосом Євгенія Леонова, став ключовим для культури СРСР, а згодом і Росії.

     Перший переклад Вінні-Пуха українською здійснив у 1974 р. Леонід Солонько (перевиданий у 2001 та 2003 році видавництвом “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”).  Видання 1974 р. супроводжували малюнки українського графіка Валентина Чернухи.

    Утім, створити образ українського Вінні-Пуха не вдалося і в Олега Петренка-Заневського, який ілюстрував книгу “Вінні-Пух і всі-всі-всі” видавництва “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”.

        Обкладинка видання 2003 року з ілюстрацією Олега Петренка-Заневського

  Нещодавно у видавництві «Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля» з’явилося подарункове видання  книжки «Вінні-Пух і всі-всі-всі» з ілюстраціям Шепарда та перекладом українською Інни Мельніцької, Ігоря Ільїна й Олександра Кальніченко. 

        Добрий та трохи незграбний ведмедик  Вінні  з гумором навчає й сучасних дітей простим, але важливим істинам.