Любов до дітей – головне в житті Василя Сухомлинського

Серед численних народних та авторських казок особливо виділяються коротенькі казкові оповідки Василя Сухомлинського: високоморальні, сповнені любові до природи, до всіх і до всього живого. Письменник. Учитель.

Головними на його обличчі були очі — карі, променисті, то лагідні, замріяні, то вимогливі, запитальні, а то й усміхнені, жартівливі. Усе своє життя з 17 років Василь Олександрович працював у школі. Учитель за покликанням душі, він учив маленьких і великих школярів грамоти, математики, літератури, історії. Але більш за все він хотів навчити дітей думати, відчувати, радіти й сумувати не лише своїми власними радощами й печалями, а й татовими і маминими, дідусевими й бабусиними, братовими й товаришевими, зайчика і синички, верби і тополі, місяця й вітру, всієї нашої землі. Для цього сам писав казки й розповідав дітям, їхнім батькам, учителям.

Він написав багато, більше 1500 казок, оповідань, притч, замальовок з життя дітей. У них письменник розкрив широкий, різноманітний, різнобарвний світ, що сточує кожну дитину, охоплює все наше життя. Він хотів, щоб цей світ увійшов у душу маленької дитини, проріс чуйністю, добротою, дбайливістю, відповідальністю і людяністю. Він не лише сам писав казки і розповідав їх дітям, часто серед природи, у зеленому класі, який він називав Школою під Голубим Небом або Школою Радості, а й учив дітей самих складати казки, пробуджував у них думку і слово. "Казка, — любив повторювати він, — це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки й мови."

Доторкніться до думки і слова Василя Олександровича, до його веселкового казкового світу, який він так хотів перенести у душі і серця. Хай його творчість пробуджує у вас бажання зробити щось хороше, приємне всім, кого ви любите, знаєте, а також незнайомим і всім-всім-всім.   Василь Олександрович багато чим зобов’язаний педагогічному інституту, який знаходиться в Полтаві. Саме в цьому Вузі його навчали педагогічних наук, роботі з хлопцями, прищеплювали культуру спілкування. У стінах рідного інституту великий педагог залишився назавжди. Одну з найсвітліших і просторих аудиторій в старому корпусі, в якому свого часу навчався молодий Василь, назвали в його честь. На території вузу відкритий меморіальний музей, який висвітлює життя і діяльність педагога – новатора.