«Знаю, що щиру правду пишу»

   

    До 210-річчя від дня народження Євгена Гребінки працівники бібліотеки - філіалу №13 підготували інформацію про нашого земляка, письменника, педагога та видавця.

   На хуторі Убіжище Пирятинського повіту на Полтавщині в сім’ї відставного штаб-ротмістра Павла Івановича Гребінки 2 лютого 1812 року народився син - Євген Гребінка. Початкову освіту здобув у домашніх умовах. У 1825–1831 роках навчався у Ніжинській гімназії вищих наук. У гімназії почав писати вірші. Наприкінці 1833 р. виїхав до Петербурга. Служив чиновником, з 1835 р. викладав словесність у Дворянському полку, з 1837 р. – у військово-навчальних закладах. В 1831 р. на сторінках "Украинского альманаха" в Харкові під псевдонімом Е. Гребенкин вийшов його перший твір - вірш "Рогдаев пир".

   Євген Гребінка брав участь у викупі з кріпацтва Т.Г. Шевченка, відіграв велику роль в його житті та творчому становленні. Особлива заслуга Гребінки в тому, що в 1840 р. з його допомогою побачив світ "Кобзар" Шевченка. У Петербурзі Євген Гребінка знався з багатьма літераторами: Олександром Пушкіним, Іваном Тургенєвим, Іваном Криловим, Олексієм Кольцовим, Пантелеймоном Кулішем тощо. У 1847 р. своїм коштом у с. Рудки Гребінка відкрив парафіяльне училище для бідних селянських дітей.

     

    Міцним підґрунтям його творів був фольклор. Найвизначніше місце в художньому доробку Гребінки українською мовою посідають байки. Славу йому принесли "Малороссийские приказки", що з'явились окремими виданнями у Петербурзі в 1834 і 1836 рр. Байки Гребінки органічно пов'язані з народними приказками і прислів'ями. Поетичний доробок Гребінки російською мовою значно ширший за обсягом і тематикою, ніж українською. Це переважно романтичні вірші ("Печаль", "Скала"); широкою популярністю користувалися свого часу романс Гребінки "Черные очи" ("Очи черные, очи страстные.."), вірш "Почтальон", "Песня" ("Молода еще девица я была...") та ін. Переспівами українських народних пісень були поезії "Казак на чужбине", "Кукушка", "Украинская мелодия" ("Не калина ль в темном лесе...") та ін.

   Світову славу Євгенові  Гребінці приніс широковідомий романс «Очи черные». Адресував його Гребінка в 1843 р. майбутній дружині Марії Ростенберг. Співали цей романс такі знаменитості, як Федір Шаляпін, Луї Армстронг, Володимир Висоцький, Патрісія Каас, Мірей Матьє, Хуліо Іглесіас…

     Гребінка також переклав українською мовою поему Олександра Пушкіна "Полтава". Історичному минулому України присвячені його вірші "Курган", "Нежин-озеро", "Украинский бард" і поема "Богдан" (1843), написані на основі народних переказів. Популярність Гребінці як прозаїку принесла збірка "Рассказы пирятинца" (1837) та інші ранні твори, написані переважно в романтичному дусі за фольклорними мотивами — українськими народними легендами, казками, переказами. З українською тематикою пов'язані також повість "Нежинский полковник Золотаренко" (1842) (основа повісті - історичні події, що відбувалися після возз'єднання України з Росією) та роман "Чайковский" (1843), що є одним із значних досягнень Гребінки-прозаїка. Цей роман  про козацькі часи Франко назвав “улюбленим твором галицько-руської молоді 1860-1880-х”. Інший роман, “Доктор”, Антон Чехов визнав одним з кращих творів сучасної йому літератури, гідних для перевидання й народного читання.

    Прожив Є.Гребінка  лише 36 років, але за 15 років літературної діяльності надрукував понад 50 повістей, байок, романів і оповідань. У 1846-1848 роках видав 8 томів своїх прозових творів.  

     Помер літератор від туберкульозу 15 грудня 1848 р. в Санкт-Петербурзі.  Прах було перевезено і поховано на батьківщині, в селі Мар'янівка.