Любіть усе живе

Мандрівка 

Чи вмієте ви слухати птахів? Чи знаєте, про що розмовляє зелене листя, що шепоче вітер, кому кивають голівками квіти, про що говорять тварини? Послухайте… Це голос самої природи, яка повсякчас звертається до нас. Але чи завжди ми вміємо прислухатися до її мудрого й доброго голосу?

Приїжджаючи до лісу, до водойми ми помічаємо, що люди не дбають про чистоту місця, де вони нещодавно були. Гарний настрій псується, коли бачиш, що на зеленій ягідній поляні лежить ціла купа сміття з пластику, скла та целофану. Це сміття буде десятки чи навіть сотні років зберігатися до повного розкладання. Ще не приємніше бачити, як у водоймі плавають пластикові пляшки поруч з лебедями та качками…

На жаль, сучасні люди здебільшого піклуються про себе, забуваючи про майбутні покоління. Нам з дитинства говорять про дбайливе, бережливе ставлення до природи. Як ми зможемо охороняти її? Почати необхідно, перш за все, з самого себе. При відвідуванні природних місць завжди потрібно дотримуватися чистоти. Буде чудово, якщо кожен посадить хоча б одне дерево. Садіть дерева разом з друзями, створюючи парк. Кожен повинен вже з дитячого віку привчатися не ламати дерева, а доглядати за ними, хоча б за тими, що ростуть у дворі, поруч з будинком. Прикрашати палісадники квітковими клумбами. Стежити за чистотою, не кидати де попало сміття. Адже для цього є спеціальні контейнери. Навіть ось такі елементарні правила поведінки, якщо будуть виховані у більшості людей, зможуть надати навколишньому середовищу велику допомогу.

Одним із шляхів формування екологічної культури дітей є звернення до надбань педагогічної спадщини видатного українського педагога, заслуженого учителя України В.Сухомлинського, до його досвіду у сфері екологічного виховання дітей.

В.Сухомлинський довів, що природа сама собою не виховує, виховує лише активна взаємодія дитини з нею. Тому екологічне виховання та екологічна культура тісно пов’язані з природоохоронною діяльністю.


Дитина стає розумною, моральною, прекрасною, доброю і непримиримою до зла за умови активної взаємодії з природою. Потрібно брати дітей за руку і вести їх спостерігати, думати, мислити, закохуватися в рідне довкілля. Василь Олександрович учив дітей любити природу й людей, без чого немислиме життя. Величезна, розмаїта й найпрекрасніша книга природи розкривалася перед хлоп’ятами й дівчатками. І ніхто з малюків тепер навіть не смів думати про те, що можна залізати в гніздечко, зліплене пташкою, мучити жука-рогача чи ловити жабенят у сусідньому ставку…

 

 

 Так творилася «Книга природи», доступна кожному з раннього дитинства, вона вчить мислити образами, барвами, звуками. Діти вчаться думати. Не просто милуватися красою, а мислити. 

 

 

 

 

 Бібліотекарі дитячої бібліотеки №13 запрошують вас до бібліотеки, де ви зможете взяти цікаві, добрі та повчальні  книжечки В. Сухомлинського.  

 


Коментарі