четвер, 11 серпня 2022 р.

Бібліотека об’єднує молодь

 

Молодість

Ах, молодість! Яка вона багата

На почуття, політ і відкриття.

Вона легка, відважна і крилата

І перед нею ще усе життя!

Душа її — буяння первоцвіту.

Весняна повінь — щирі почуття.

Вона у мріях вже летить по світу.

І перед нею ще усе життя!

Вона уся в передчутті кохання,

Нема ні зради, ані каяття…

У ній лиш зародилося світання.

І перед нею ще усе життя!

Ах, молодість! Краса і велич, сила!

Великих звершень в ній передчуття.

У неї пісня запальна і крила.

І перед нею ще усе життя!

Молодість - це не просто певний період у житті людини, а ще й особливий стан душі. Тому День молоді вважається святом творчості, енергії, пізнання та реалізації найсміливіших задумів. Свято Дня молоді в нашій державі було запроваджено ще у далекому 1994 році за ініціативою молодіжних об'єднань і організацій України.

У цьому році  Україна відзначає це свято разом із усім світом - 12 серпня. Метою цього свята є нагадування про роль молодих людей у розвитку та вирішенні різних повсякденних завдань.

У цей день багато молодих людей  віддають перевагу святкуванню в товаристві своїх друзів.  Чудово провести час можна, наприклад, на природі, адже літній день так і спонукає зібратися веселою компанією на свіжому повітрі.

Традиційно молодь вітають з їх святом цікавими концертними програмами, спортивними змаганнями, а також можливістю відвідати різні заклади культури, які дарують молоді позитивні враження та спогади на все життя.



Дитяча бібліотека-філія №13 приєдналася до Дня молоді і радо зустріла своїх користувачів з оглядом літератури «Бібліотека об’єднує молодь». Всі бажаючі мали змогу переглянути та обрати для себе цікаві книжечки про улюблені подорожі, пригоди, детективні історії та літературу яка розповідає про кохання. 

Бажаємо нашій молоді креативності, впевненості та наполегливості в житті, яку можна черпати зі сторінок цікавих книжок та журналів.  



«Зустріч з героями книжок»

 

Інформаційний огляд

Бібліотекарі бібліотеки – філії № 13 підготували зустріч з прототипами героїв популярних книжок.Чи прикольно бути літературним прототипом?  Залежить від віку. Років у 6–10 ще до кінця не розумієш, хто такий літературний прототип, але просто прикольно ним бути.

 


Ось що розповідає про себе «справжня» і «книжкова» Стефа Андрусяк, дочка українського письменника Івана Андрусяка. «Років у 14 – 15 я хотіла здаватися супер дорослою, суперсерйозною, тому майже нікому не розказувала, що я – прототип героїні дитячої книжки. А коли приходила на літературні зустрічі, й діти в мене щось питали, я іноді навіть розказувала, що насправді все було не так, як у книжці. Зараз мені знову прикольно. Особливо класно спостерігати за реакцією дітей, коли їм кажеш, що я та сама Стефа. Коли я була в початковій школі, тато часто брав мене з собою на різні зустрічі, де всі чомусь думали, що якщо тато письменник, то і я теж повинна щось писати. Тоді я ще не розуміла, що насправді це не обов’язково, і періодично, ховаючись від усіх у своїй кімнаті, пробувала писати коротенькі оповідання. Я не розповідала про це батькам, тому що мені самій ці оповідання дуже не подобалися, у мене навіть було кілька таємних місць, де я ховала зошит, щоб батьки не знайшли і не прочитали. Згодом я подумала, що якщо в мене не виходить писати так, як тато, то, може, мені спробувати малювати ілюстрацій до його книжок, і попросила батьків записати мене на гурток з малювання. Так почалося моє знайомство з образотворчим мистецтвом. Зараз я вчуся на мистецтвознавця, і, хоч не художні твори, але писати доводиться, і тому мені здається, що все це, про що я розповіла, й допомогло мені вибрати і полюбити цю професію».




Прототип Данки з книжки «Данка і Крак» Ігоря Калинця Богдана Неборак вважає, що їй неймовірно пощастило з тим, що Ігор Калинець вислухав її небилиці й вирішив, що вони вартують цілої історії. 

 


Тим паче «Данка і Крак» – ще та книжка про львовознавство, за нею можна водити екскурсії і віднаходити дуже несподівані місцини, розповідати про минуле Львова з часів княжого граду і до найновішої історії. Вона виросла у Львові й дуже тішилася, що пан Ігор зафіксував місто саме в такий спосіб, у який хотілося колись показати його власним дітям. Адже у книжці є все, що, потрібно малій дівчинці: любляча родина, розмаїте дозвілля, задоволення від нових знань, уявні друзі і пригоди з щасливим кінцем, хай і трохи небезпечні. Що Богдана є прототипом Данки знають декілька її найближчих друзів, бо цю історію вона  тримає близько до серця, як свій дуже персональний зв’язок зі Львовом – і з чудовим поетом та своїм хресним татом Ігорем Калинцем.

Оля Музиченко – прототип Софійки із «Русалоньки із 7-В» та Олі із «Домовичок повертається» та «Домовичок і купа проблем» Марини Павленко.

 

Оля згадує:

«Так сталося, що «Русалонька із 7-В» попала у шкільну програму якраз тоді, коли і я була в 7-В. Було дуже невдобно. Однокласники одразу ж упізнали в книзі мене, а суперниця – себе… Також спалилась моя таємна закоханість. Але прикольно, що уже пізніше не раз мої залицяльники з власної ініціативи читали мамині твори і так могли ду-у-уже багато про мене усякого корисного взнати… Уважне читання і підмічання деталей було жирним плюсом у рейтингу хлопця (якщо прочитане його, звісно, не відлякувало». 

Авторка книжок «Загублені в таборі» та «Сни для канапи» Настя Музиченко розповідає: «Так, чимало героїв повісті мають своїх прототипів, однак я розкажу про головного героя, Матвія. Це хлопчик, якому десять років, і він вперше поїхав у табір. Його історію я написала після того, як мій син Іван вперше поїхав у табір. Змалювала його досвід, мій досвід, наші спільні переживання під час цієї поїздки та після неї». Син письменниці Іван Нежут вважає, що бути прототипом прикольно тільки до того часу, поки тебе не впізнають. – «Якщо б читачі дізналися, що я є прототипом Матвія і Мирося, мені б довелося переховуватися й носити темні окуляри. Поки не визначився з майбутньою професією, але мені подобається писати фентезі. Уже другий рік я відвідую гурток «Написатор», який веде письменниця Галина Ткачук. На ньому ми пишемо різні історії та знайомимося з сучасними авторами. Робота письменника, на мою думку, дуже захоплива. Ти можеш вигадувати різні світи й подорожувати ними…»
 
 

 

Пропонуємо вам прочитати книжки цих авторів, ви отримаєте справжнє задоволення !

Медовий Спас йде в гості до нас

Інформаційна сторінка

У кінці літа українці святкують Медовий, Яблучний і Горіховий Спас. Ці свята не лише нагадують нам про шанування релігійних звичаїв, а й про те, що осінь зі своїми щедрими дарами вже на порозі.

Працівники дитячої бібліотеки-філії №13 пропонують своїм маленьким користувачам ознайомитися з історією та традиціями святкування Медового Спасу.

Саме 14 серпня відзначають велике церковне свято – Медовий Спас. У народному календарі це свято має такі назви: Перший Спас, Маковія, або Спас на воді. Є три важливі згадки, які наші предки хотіли вкласти у назву цього свята: мак, мед і вода.

У церкві на Маковія традиційно святять воду, мак, мед, духмяні квіти: чорнобривці, м’яту, чебрець… З квітів роблять букети – «маковейчики», їх ще називають «маковійською квіткою» та «маковійкою». Дикий мак вважається захистом від нечистої сили та чарів. Зернята маку символізують родючість. Освячений на Маковія мак тримають до весни для посіву. Вода, освячена на Маковія, має чудодійну силу, нею кроплять все в оселі, а також п’ють від усіх хвороб.

Святковою стравою у цей день є – шулики, або як ще називають шуляки та ламанці - це порізані на невеликі шматочки пшеничні коржі, залиті розведеним медом разом з тертим маком.

Назва «шулики», ймовірно, походить від слова «шуляти», що означає  «товкти». Рецепт шуликів може змінюватися в залежності від регіону, проте набір інгредієнтів незмінний: пісний корж, мак та мед. Цю обрядову страву господині готують раз на рік – 14 серпня і протягом Успенського посту.

Згадку про цю смачну страву можна знайти на сторінках книги «Енеїда» Івана Котляревського:

«Тут їли різнії потрави,

І все з поливяних мисок,

І самі гарнії приправи

З нових кленових тарілок:

Свинячу голову до хріну

І локшину на переміну,

Потім з підливою индик;

На закуску куліш і кашу,

Лемішку, зубці, путрю, квашу

І з маком медовий шулик.» 

Тож готуйте медові шулики з маком та зустрічайте свято Маковія!