Як говорити з дітьми про війну
Працівники бібліотеки-філіалу №13 пропонують декілька порад, як говорити з дітьми про війну.
· Важливо дати дитині відчуття безпеки та відповідати на її запитання, закладаючи віру і надію: «ми переможемо», «я з тобою», «я тебе захищу». Транслюйте ідею, що війна скоро закінчиться і буде мир. Можливо, запитання будуть повторюватися, тож будьте терплячими.
· Пояснюючи причини війни, схиляйтеся до полярної оцінки «чорне-біле». У дітей молодшого віку емоційна палітра недосконала, тому варіативність «все складно…» може викликати розгубленість у малюка.
· Будьте готові говорити на важкі теми. Не уникайте їх, «не думай про це» та «все нормально» не діють. Будьте відвертими, не заперечуйте болю та разом з тим підтримуйте думку «ми разом».
· Якщо хтось із рідних йде на війну і дитина має страх, потрібно казати: «Тато робитиме все, аби ти був у безпеці, він тебе захищає. Він усіх ворогів переможе – і у нас буде мир». Транслюйте впевненість.
· Діти мають власне уявлення про події відповідно до віку. Відповідайте лише на ті запитання, які ставить дитина. Не нагнітаючи, не даючи забагато інформації, пояснюйте. Звісно, залежно від віку інформація та її подача мають бути різними. Чим менша дитина, тим менше стресової інформації потрібно їй повідомляти. Складайте разом із дитиною, читайте історії про казкових героїв, які перемагають зло.
· Варто нагадати дитині рутинні речі: анкетні дані її та батьків, адресу (або де живуть родичі), де в неї будуть сховані дані про неї та рідних (кишенька, сумка тощо).
· Якщо ви з дитиною перебуваєте в зоні активних бойових дій, варто нагадувати їй порядок дій та заборон під час звучання сирени, вибухів, пострілів.
· Уникайте обговорення ймовірних важких подій у присутності дитини.
Розмовляючи з дітьми про війну, рекомендуємо також разом прочитати та обговорити книжки Надійки Гербіш «Яблука війни» та «Ми живемо на краю вулкана», які є й в нашій бібліотеці.
Будьте стійкими, підтримуйте своїх дітей – і все буде Україна!
Коментарі
Дописати коментар