Маруся Чурай – голос і душа пісенної України

 Цього року Полтавщина відзначає 400-річчя від дня народження легендарної Марусі Чурай. Працівники бібліотеки – філії № 13 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ запрошують своїх користувачів згадати ім’я землячки, яку не згубила історія чия поетична нива, ставши народною, квітує й сьогодні по нашій землі.

Ще в ХІХ ст. в літературі точилися суперечки навколо постаті української поетеси, співачки Марусі Чурай. Усе, що стосується Марусі Чурай, межує з легендою, вельми цікавою й захоплюючою. Перекази про легендарну українську дівчину цікавили багатьох поетів, прозаїків, драматургів.

На основі народних переказів написані художні твори: «Чарівниця» Левка Боровиковського, «Розмай» Степана Руданського, «Ой, не ходи, Грицю» Михайла Старицького, «У неділю рано зілля копала» Ольги Кобилянської та інші. Одну з найкращих її пісень використав Іван Котляревський у «Наталці Полтавці» «Віють вітри, віють буйні».

Гортаючи сторінки сивих віків, вчитуючись в прості і хвилюючі слова пісень які їй приписуються, ця дівчина була народжена для любові, але не зазнала її радощів і всі свої надії, все своє любляче серце по краплині сточила в неперевершені рядки своїх пісень.

Багато її пісень, що виконуються протягом століть, давно стали народними: «Посадила огірочки», «На городі верба рясна» та інші. Пісню «За світ встали козаченьки» композитор Микола Лисенко використав у опері «Тарас Бульба».

Полтавці свято шанують пам'ять про славну землячку. Її іменем названі вулиці, творчі ансамблі, фестивалі, конкурси.