100-річчя від дня народження П.Ротача

Дорікати ворогам не стану

І прокляття не пошлю комусь.

Лиш тобі одній, Землі коханій,

З вдячністю й любов’ю поклонюсь.

                   П.Ротач

24 січня 2025 року   виповнюється 100 років з дня народження Петра Ротача, видатного полтавського  краєзнавця, історика, письменника, критика, прозаїка, літературознавця, громадського  діяча. Петро Петрович – автор трьох тисяч статей в енциклопедичних виданнях, двадцяти п’яти книг. Але працею свого життя вважав «Полтавську Шевченкіану».

Петру Ротачу довелося працювати службовцем, радіожурналістом, шкільним бібліотекарем, учителем мови і літератури. А паралельно займався краєзнавчими розвідками. Наприкінці 50-х він почав укладати бібліографічний словник «Літературна Полтавщина», де вперше увів у науковий обіг біографії репресованих земляків-письменників. У 50–70-х рр., долаючи заборони, Петро Петрович виступав під псевдонімами в різних українських виданнях – від районних до столичних.

Найвагоміший період творчості П.Ротача – роки незалежності України, коли вийшли його книжки – поетичні, літературознавчі, краєзнавчі: «Біля гнізда соловейка», «Іван Котляревський у листуванні», «Рядки за рядками, літа за літами», «Від Яготина до Полтави», літературний календар «Колоски з літературної ниви» та багато інших.

Особлива заслуга Петра Ротача — створення енциклопедії «Розвіяні по чужині. Полтавці на еміграції». Він повернув читачеві материкової України імена Івана Багряного, Василя Барки, Михайла Ореста, Дмитра Нитченка та його славної доньки Лесі Богуславець, багатьох інших лицарів Українського Слова, які змушені були емігрувати з рідної землі й творчо працювали для її визволення на чужині.

Помер 2007 року в Полтаві. На фасаді будинку в Полтаві, де він проживав 45 років, встановлено пам’ятну дошку.

В 2018 році заснована премія обласної ради імені Петра Ротача.