Сторінками «Кобзаря»

Творчість Шевченка становить цілу епоху не тільки в літературі, але й у всіх сферах соціально – політичного, громадсько – культурного життя України ХІХ століття. Минувшина, говорив Гете (хай навіть і з деяким перебільшенням),    залишається в нашій пам’яті завдяки поетові, а не історикові. Шевченка це стосується насамперед. Початок його творчості був покладений невеличкою поетичною збіркою з восьми поезій «Кобзар», що побачила світ 1840 р. В травні 1840 року з'явилося перше друковане оголошення про продаж «Кобзаря», який, незважаючи на високу ціну в 1 карбованець сріблом, досить швидко був проданий. Вихід збірки, навіть урізаного цензурою, був подією великого літературно – суспільного значення, перше видання «Кобзаря» набуло великої популярності. Твори Шевченка потрапили до Білорусі, на Кавказ й за кордон, зокрема у Прагу. Після видання збірки й самого Шевченка почали називати «Кобзарем». Навіть і сам Шевченко деякі свої повісті почав підписувати «Кобзарь Дармограй». Пізніше, в 1844 році, світ побачив книгу «Чигиринський кобзар і Гайдамаки».

Останнє прижиттєве видання творів великого поета вийшло в 1860 році. Появі цієї книги передувала складна й досі не у всіх деталях висвітлена історія. Можливо, дещо так і не вдасться до кінця з’ясувати, але й те, що відомо, має немале пізнавальне та наукове значення. За двадцять років, які минули з часу виходу «Кобзаря» 1840 року, в житті і творчості Шевченка сталися істотні зміни. Від елегій у дусі народної пісні – романсу, іменованих «думками», й соціально – побутових та історіко – героїчних поем, Шевченко пройшов стрімкий висхідний шлях до поезії суспільно – політичного змісту.

видання 1866 р.

видання 1895 р.

                                                     

видання 1911 р.

видано у Берліні 1922 р.

видання 1985 р.

видання 2002 р.

У наш час під назвою «Кобзар» видають повне зібрання українських поезій. Всього за життя Шевченко створив 235 поетичних творів: віршів, поем та балад.

 У Черкасах існує єдиний у світі музей однієї книги — «Кобзаря», відкритий у травні 1989 року в меморіальній будівлі, в якій в липні 1859 року жив у сім'ї Цибульських Шевченко, про що свідчить меморіальна дошка на будівлі музею.