середа, 8 червня 2022 р.

У полоні мальв

                                                                            Приснилась мальва за старим порогом,

                                                                            Що нахилилась на мою дорогу,

                                                       І прилетіли, мов сумні хмарини,

                                                    До рідного вікна далекі днини.

   Щедрою рукою постелила природа під наші ноги пістрявий килим – безліч квітів. «Людині для життя потрібні сонце, воля і маленька квіточка», - сказав колись видатний казкар Ганс Крістіан Андерсен. З давніх-давен українці плекали біля своїх осель квіти. Садиби  прикрашали чудові квітники, в яких росли і високі мальви з різнокольоровими квітками, яскраві чорнобривці, хрещатий барвінок, жовтогарячі нагідки, червона рута та соняшник. Чи не найбільш поширеною та улюбленою в Україні здавна вважали рожу рожеву, або мальву.  Працівники бібліотеки  підготували народознавчу сторінку про цю квітку.



   

    Прийшла вона до нас з Південної Азії, а назва мальва - латинського походження.  Ця рослина поширена по всьому Середземноморю і має понад півтори тисячі видів. Високі стебла, вкриті яскравими ніжними квітами та великими лапатими листками, живою стіною закривали раніш майже  кожну сільську хату. Безліч відтінків від білого, рожевого до червоного й багряного, створювали дивовижну веселку навколо оселі. Назва рожа - пізнішого походження, вірогідно, запозичена з німецької мови. В  Україні мальву ще називають калачиками за формою плодів. Ростуть мальви і в дикому стані, в лісах, лісосмугах, на узбіччях доріг. Мальва – давній символ домашнього затишку, родинної злагоди, батьківської хати. Мальва, рута, півонія, за давньою легендою, - це три сестри, які символізують віру, надію, любов. Ці квіти – наші обереги, окраса життя, символи української землі, історія нашого народу.

   Чимало легенд, пісень, переказів зберегла пам'ять народу про квіти.  Легенда про походження мальви пов’язана з турецькими набігами на Україну.

   Мальва була єдиною донькою козацького сотника Григорія Кандиби. Під час одного із спустошливих набігів турки захопили село, в якому жила Мальва. Загинув її батько, матір забрали в полон, а Мальві якось вдалося втекти в ліс. Вона вирішила помститися ворогам і взяла до рук зброю. Слава про сміливу дівчину пішла по всій окрузі. Але підлий зрадник видав її, і турки, порубавши тіло дівчини, розкидали по полю. З кожного понівеченого шматка виросли яскраво-червоні квіти, які й назвали мальвами.

   За ще однією легендою, ця яскрава квітка нагадувала кожному козакові рідну домівку, де на припічку та на віконницях були мальовані квіти. Ця давня традиція українського народу прикрашати своє житло збереглася й до сьогодні в багатьох селах України. І тому коли втомлений козак, повертаючись з походу з чужих країв, бачив до болю знайомі квіти, його втома вмить проходила. Згодом ці квіти з легкої руки козаків й стали називати мальвами, тобто намальованими.

   І до цього часу зберегли мальви не тільки свою красу, а й назву. Не забувайте наші традиції, насаджуйте мальви на своїх подвір’ях.

Немає коментарів:

Дописати коментар