Бабин Яр: смертельний шлях

Година пам’яті

   29 вересня - 80-і  роковини трагедії Бабиного Яру. В цей день 1941 року нацисти знищили у Києві десятки тисяч громадян, мешканців міста, більшість з яких були євреями. Точна кількість євреїв, українців, росіян та представників інших національностей, які знайшли тут свою смерть,  і досі невідома (понад 30 тисяч людей). Усі 778 днів німецької окупації в Києві тривали розстріли і насильства. Криваві злочини в Бабиному Яру перевершили  всі відомі до того часу трагедії. Це була одна з найбільш масових акцій знищення мирного населення під час Другої світової війни.

  Урочище  Бабин Яр було обране німецьким командуванням через наявність ровів та ярів, що полегшувало завдання катам. Окрім того це була околиця міста: тут було легко сховатися від допитливих та й постріли менш чутно. Це був не просто розстріл, а конвеєр. Першими жертвами стали київські підпільники та цигани, - їх знищили вже 20 вересня. А починаючи з 22 вересня, до страшних ярів потяглися машини з єврейським населенням. 28 вересня в місті з’явились оголошення, які наказували всім євреям негайно прийти до Лук’янівського цвинтаря. 29 вересня десятки тисяч киян вирушили у свою останню путь. Ті, що прийшли до Бабиного Яру вже ніколи не повернулися… Серед тих, хто знайшов тут останній притулок, було чимало представників національно-визвольного руху. Зокрема в лютому 1942-го в Бабиному Яру загинуло подружжя Теліг – Олена і Михайло. Загалом у 194-1943 роках тут знищили 621 члена ОУН. Як зазначає американський історик Тімоті Снайдер, Бабин Яр став для керівництва «третього рейху» своєрідною демонстрацією того, на що здатні нацисти: за два дні фактично повністю знищити єврейське населення великого європейського міста. У Бабиному Яру розстрілювали і після 30 вересня. Розстріли були вже не такими масовими, але продовжувались аж до звільнення міста. Українці в роки війни врятували чимало євреїв від смерті, хоча за це їм загрожувало знищення  разом з усією родиною. Україна посідає четверте місце в світі за кількістю праведників народів світу.

  Йдуть роки, але ніколи не забудуться криваві злочини нацистського «нового порядку». Це не тільки трагедія минулої війни, це урок на майбутнє, який знову і знову нагадує, як важливо запобігати насильству і берегти мир. Пам’ятаймо ж про трагедії Другої світової!

                                            Все, що залишилось – пам'ять.

                                            Ти можеш – не забувати.

                                            Про тих, хто міг жити поруч.

                                            Про тих, кого вбили тут… 

   Більше інформації про ці трагічні події можна почерпнути з книг, що є у фонді бібліотеки: Джонс Адам «Геноцид: Вступ до глобальної історії», Тімоті Снайдер «Чорна земля. Голокост як історія і застереження», «Чорна книга», Анатолій Кузнєцов «Бабин Яр».