Михайло Драгоманов і Леся Українка: вплив на формування світогляду поетеси

   Цього року ми відзначаємо 150-річчя від дня народження Лесі Українки, що  належить до письменників «на всі часи», які своєю творчістю збагатили духовну культуру людства та 180-річчя з дня народження ученого, визначного діяча українського національного руху XIX ст. М.Драгоманова. Що ми знаємо про Лесю Українку? Якою вона була, хто найбільше вплинув на її становлення?

  Працівники бібліотеки-філіалу №13 пропонують  розвідку про взаємини М.Драгоманова та Л.Українки та вплив на її погляди.

  З дитинства для майбутньої поетеси дядько Михайло Петрович став своєрідним ідеалом. Він дуже любив племінницю, з великою надією дививсь на її талант  і фактично став для неї «компасом у світі знань». Свій псевдонім Лариса Косач запозичила саме в Драгоманова. Це він підписувався як «Українець». Леся захоплювалася ним і хотіла бути в чомусь схожою на дядька. Псевдонім «Українка» з’явився в 1884 році, коли їй було всього 13 років. Драгоманову належить одна з провідних ролей у формуванні її світогляду, згідно зі своїми переконаннями, він допомагав Лесі як літературний критик і фольклорист. 

      

   Листування М.Драгоманова і Лесі розпочалося 1888 року, коли їй йшов 17-й рік. Він вчив її оцінювати історичні події, літературу, мистецтво, допомагав формуванню її наукового світогляду. Вона самотужки, за допомогою ученого, опанувала  філософію, економіку, соціологію, всесвітню історію, вивчила іноземні мови. Дядько надсилав їй літературу, допомагав з перекладами, в публіцистично-критичній діяльності, інформував про наукові видання, фольклор у зарубіжних країнах. На його прохання поетеса збирала народні пісні, прислів’я, думи і надсилала йому, а вчений працював над вивченням багатої творчості українського народу. Леся часто зверталася до дядька за порадами і високо цінувала його думку. Своє перше історичне дослідження – «Стародавню історію східних народів», підручник для молодших сестер, вона написала за сприяння та допомогою дядька. Основні зміни у формуванні соціально-політичного світогляду письменниці припадають на цілорічне (1894 – 1895) перебування у Михайла Драгоманова в Софії (Болгарія) і зумовлені трагічною подією – смертю дядька. Леся була настільки прив’язана до нього, що зберігала в себе як реліквію грудку землі з його могили. Поема «Роберт Брюс, король шотландський» написана 1893 р. з присвятою М.Драгоманову. Дядько розповів племінниці про подвиг Роберта Брюса, про епізод з павуком, який став кульмінаційним місцем в поемі. Ця тема «припала до серця» Лесі і стала основою твору. 

  Задум драматичної поеми «У пущі» теж виник за порадою М.Драгоманова, поетеса присвячувала йому й вірші. Леся також щиро хотіла допомогти ученому і часто просила в листах надсилати їй якусь роботу.

   Леся Українка на все життя зберегла любов і повагу до свого дядька – кращого порадника, вчителя і друга. «Найголовніше те, що вона не зупинилась на дядьковій науці, а розвивалась і де в чому переросла М.Драгоманова». (В.Погребенник)

   Леся Українка була і є унікальним явищем не тільки з точки зору її внеску в літературний процес та суспільно-політичний розвиток України, але також в аспекті її особистісних світоглядних позицій.