середа, 3 серпня 2022 р.

Найперша книжка для дітей

 

Бібліотекарі дитячої бібліотеки – філії № 13 підготували інформаційну
хвилинку про найпершу книжку для дітей.

 

Написав її відомий письменник – казкар Шарль Перро. До нього ніхто й ніколи не писав спеціально для дітей. Почалося усе  у 1696 році, коли у журналі «Галантний Меркурій» з’явилася казка «Спляча  красуня». Вона так сподобалася читачам, що в наступному році її автор вирішив видати цілу книжку під назвою «Казки моєї матінки Гуски, або Історії та казки колишніх часів з повчаннями».

 


 

 Шарль Перро був відомим письменником, академіком і членом Французької Академії, а до того ж королівським чиновником, йому було тоді 68 років. Тому, побоюючись глузувань, Перро не зважився поставити своє ім’я на збірці, і вона вийшла під ім’ям його сина П’єра. Але сталося так, що саме ця книга, якій автор посоромився дати своє ім’я, й принесла йому всесвітню славу. «Казки матінки Гуски» дуже сподобалася парижанам, й у крамниці Клода Барбена  щодня продавалося по 20 - 30, а іноді й по 50 книжок на день. Це був дійсно успіх! А незабаром й вся Європа закохалася у героїв казок Шарля Перро. Цікаво, що сам Шарль Перро ніколи й подумати не міг, що прославиться саме як дитячий письменник – казкар! 

 

 

Першим ілюстрованим виданням для дітей, першою дитячою книжкою-картинкою, стала книга чеського просвітителя, священика і педагога Яна Амоса Коменського «Orbis Sensualium Pictus» («Всесвіт в картинках»), опублікована в Нюрнберзі 1658 року двома мовами –латиною та німецькою. Відомо, що саме її, як найбільше враження власного дитинства, згадував Гете. Навряд чи такі недосконалі з технічного боку, виконані в стилі народного лубка гравюри-ілюстрації цієї книжки зацікавили  сучасника.

 


 

 

 


За цей час було пройдено довгий і складний шлях від дешевих луб'яних картинок до шедеврів ілюстрації, розкішних дитячих книжок, справжніх витворів мистецтва. Над дитячими книгами працювали відомі письменники, кращі художники, графіки. Про появу літератури, яка б відповідала не педагогічним, навчальним цілям, а запитам самих дітей, можна говорити лише з початку 20 ст., чому такі чинники, як розвиток техніки книгодрукування,
несприйняття однотипних книжок-картинок, запозичених із Германії, Англії, бажання створити книжку, суголосну українській ментальності, усвідомлення, що «...дитяча книжкова ілюстрація – це щось більше ніж вузька галузь видавничої справи, це частина народної культури».

Зародження україномовної дитячої книжки відбулось у 50-80 – ті р.р. 19 ст. та представлено низкою імен талановитих авторів, які, попри властиву часу ідеологічну заданість, створили вартісну дитячу книжку, в якій і текст, і малюнки відрізняються глибоким знанням і розумінням потреб дитини. Сьогодні над дитячою книжкою-картинкою працюють художники-дизайнери, її не просто ілюструють, поєднуючи візуальний ряд із текстом, а конструюють.

Щодо обкладинок сучасної дитячої книжки, то вони надзвичайно яскраві, мажорні, різноманітні за своїм художнім виконанням та за поліграфічними рішеннями. Таку книжку приємно взяти в руки, вона не лише приваблива зовні, але й міцна, тривка, не боїться бруду й води, про що зазначено на самій обкладинці.

З 1966 року найпрестижніша міжнародна нагорода – премія імені Г.Х. Андерсена – вручається і художнику – ілюстратору дитячої книжки.

2011 року на Львівському форумі видавців уперше проводився Фестиваль книжкової ілюстрації, виставка литовської та української книжкової ілюстрації, виставка ілюстрацій художників-новачків.