Тарасова згадка про рідний край
![Зображення](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg-762mmvWWT5F83A7gcAv0fY-50dgoVl8uJEGkukHJC-xx7IGzhEDOkfFOe9hO2KvmShxjyPLrwat37tKClmy2uRcN4rji1UR27WfQcvRwfdUB8jFwh5jRT8wxq-WyftTFFThAIdWXj-AjFx8NaPvrkhUuJbYK8NxUXnZ31G79_I06L3UesADr4ozW/w400-h141/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8F.jpg)
Інформаційна хвилинка Багато в Україні особливих дерев з незвичайними історіями. Однак є серед них найулюбленіші, найбільш значущі та дорогі. Верба — одне з найпоширеніших дерев в Україні, про вербу існує безліч повір'їв, легенд, приказок, різних оповідок. Такою є і Тарасова верба, нащадок тієї, що колись, на далекому півострові Мангишлак, у засланні посадив Шевченко. Ця історія сталася у 1850 році, коли Тарас Шевченко відбував покарання у Казахстані. Новопетровська фортеця на півострові Мангишлак була заснована в 1846 році. А в 1939-му місто змінило назву на Форт-Шевченко, на честь Кобзаря, який протягом семи років перебував тут у засланні. Місто розташоване на сході Каспійського моря, у найсуворішому за природними умовами закутку Східної Азії. Навколо — лиш небо, море та кам’янистий степ. Під час зупинки у місті Гур’єві поет знайшов маленьку вербову гілочку. І мабуть, так його серце затужило за Україною, що не зміг розлучитися з нею, забрав з собою. А після прибуття