Звучить так ніжно, променисто:
Моя
Полтава! Рідне місто!
Прекрасне,
давнє, старовинне!
Тут
річка Ворскла тихо плине,
Тут
верби хилять свої віти,
І
пахощі дарують квіти.
А
на церквах проміння грає,
Усе
навколо осяває.
Тут
всі часи разом зійшлися,
Корінням
вічності сплелися,
Хай
дощик теплий поливає,
І
те коріння напуває.
У
кожнеє нехай віконце
І
в душі людям світить сонце
Любов
до тебе хай не гине,
Полтаво, донько України!